Court ruling № 39309463, 07.04.2014, Dnipropetrovsk Administrative Court of Appeal

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

07 квітня 2014 рокусправа № 185/7181/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.

суддів: Іванова С.М. Шлай А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 липня 2013 року по справі № 185/7181/13-а за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області про перерахунок та стягнення боргу розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,-

ВСТАНОВИВ:

09 липня 2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області в якому просила визнати неправомірними дії відповідача та зобов'язати стягнути суми недоотриманої допомоги по догляду за дитиною по досягненню нею трьох років за 2009-2011 роки.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 липня 2013 року адміністративний позов залишено без розгляду, через пропуск строку звернення до суду..

Не погодившись з ухваленим рішенням позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до ч.1, 2 ст.99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Як свідчать обставини справи, спір виник внаслідок того, що позивач вважає, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень виплачується позивачу сума допомоги по догляду за дитиною не в належному розмірі та зазначає, що дата, з якої позивачу стало відомо про порушення свого права на отримання допомоги є дата отримання відповіді УПСЗН з довідкою про розмір виплаченої допомоги.

При цьому необхідно враховувати, що предметом позову в даній справі є бездіяльність суб'єкта владних повноважень, пов'язана з соціальними виплатами, які є регулярними, щомісячними платежами, тому слід перевіряти строк звернення до суду залежно від виду платежу та тривалості періоду, за який виник спір.

Враховуючи, що позивач одержувала з 2009 року щомісячно дані платежі та на протязі періоду - 2009 - 2011 роки могла звернутись до органу соціального захисту населення з вимогами про надання роз`яснення щодо формування нарахованої допомоги, однак цим правом скористалась лише в липні 2013 року, 26.04.2013 року - дату отримання відповіді на звернення до органу Управління праці та соціального захисту населення не можна вважати за дату, з якої позивачу стало відомо про порушення своїх прав.

Враховуючи принцип, закріплений ст.68 Конституції України, колегія суддів вважає, що причини, зазначені позивачем на підтвердження поважності пропуску звернення до суду є неналежними, внаслідок чого, суд першої інстанції правомірно залишив без розгляду заявлені позовні вимоги.

Посилання скаржника на положення п. 55 Порядку призначення та виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року, якими визначено, що суми державної допомоги сім'ям з дітьми, призначені але своєчасно не сплачені з вини органу соціального захисту, стягуються протягом будь-якого часу, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки предметом спору є правомірність нарахування допомоги по доглядом за дитиною, в частині визначення розміру допомоги, а не заборгованість УПСЗН зі сплати вірно нарахованої допомоги.

Тобто, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та виніс законне та обґрунтоване рішення, що не дає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими судом доказами та не можуть бути підставою для скасування ухвали суду, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 182-3,197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 липня 2013 року- залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: С.В. Чабаненко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: А.В. Шлай