Court ruling № 39285834, 17.06.2014, Volyn Regional Court of Appeal

Справа № 161/18719/13-ц Головуючий у 1 інстанції: Кирилюк В.Ф. Провадження № 22-ц/773/927/14 Категорія: 20 Доповідач: Свистун О. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2014 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді - Свистун О.В.,

суддів - Федонюк С.Ю., Грушицького А.І.,

при секретарі - Губарик К.А.,

за участі: представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_6, про визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку,

за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 квітня 2014 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 квітня 2014 року позов в даній справі задоволено.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу 53/100 частин житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1, укладений 17.09.2005 року між ОСОБА_7, від імені якого по довіреності, посвідченій 02.02.2005 року Р № 342 діяв ОСОБА_8, та ОСОБА_5, який посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_9, зареєстрований в Р № 2594.

Не погоджуючись із даним рішенням суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову, оскільки судом були порушені норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а встановлені обставини не є доведеними та не підтверджуються жодними доказами.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримала, покликаючись на доводи, викладені в ній.

Представник позивача ОСОБА_1 апеляційну скаргу заперечив, оскільки вважає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Позивач ОСОБА_4, відповідач ОСОБА_5, третя особа ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилися, в судовому засіданні встановлено, що належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.

Судом першої інстанції встановлено, що договір купівлі-продажу частини будинку був укладений вже після смерті довірителя, що згідно ст. 248 ЦК України суперечить вимогам закону, оскільки представництво за довіреністю припинилось.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено і це підтверджено матеріалами справи, що позивач постійно проживав, будучи зареєстрованим, разом із своїм дідом ОСОБА_7 на час його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року у будинку в м.Луцьку по АДРЕСА_1. (а.с.78-99).

З матеріалів справи вбачається, що власником 53/100 частин житлового будинку в м.Луцьку по АДРЕСА_1 є ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а.с.8).

Після його смерті спадкоємцями першої черги за законом були його двоє синів, один із них батько позивача та відповідача - ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року (а.с.120,121,126-130).

17 вересня 2005 року ОСОБА_8, діючи по довіреності виданій ОСОБА_7 02.02.2005 року, уклав від імені батька з ОСОБА_5 договір купівлі-продажу 53/100 частин житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1

Згідно з п.6 ч.1 ст. 248 ЦК України представництво за довіреністю припиняється у разі смерті особи, яка видала довіреність. У такому разі представник зберігає своє повноваження за довіреністю для ведення невідкладних справ або таких дій, невиконання яких може призвести до виникнення збитків.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину (двостороння реституція), а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає в користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Таким чином, судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що договір купівлі-продажу частини будинку був укладений вже після смерті довірителя, що згідно ст. 248 ЦК України суперечить вимогам закону, оскільки представництво за довіреністю припинилось, а отже суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо наявності законних підстав для задоволення позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу частини житлового будинку.

Судом першої інстанції було встановлено, що позивач є внуком ОСОБА_7 і на час смерті був зареєстрований та проживав у житловому будинку, який належав діду і предметом спору. Отже, суд прийшов до правильного висновку, що позивач може входити до числа спадкоємців за законом. А тому вправі був звертатися в суд за захистом своїх порушених або не визнаних прав.

За правилами ст. 60 ч. 1 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак, відповідач та її представник не надали доказів в підтвердження своїх доводів та заперечень. Можлива наявність заповіту на відповідача не позбавляла його можливості про прийняття спадщини згідно заповіту, а тому доводи представника відповідача в цій частині безпідставні. Будь-яких інших доводів, які б спростовували висновки суду щодо недійсності правочину, відповідач та її представник суду не надали. А надані не спростовують висновків суду.

Щодо строків позовної давності суд першої інстанції повно дослідив обставини справи, дав юридичну оцінку, а тому доводи відповідача та її представника безпідставні.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно визначив характер спірних правовідносин між сторонами і правові норми, що їх регулюють, дав належну оцінку наданим та зібраним доказам по справі та задовольнив вимоги позивача.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, рішення ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315, 317, 319, 218, 60 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 квітня 2014 року у даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді: