Decision № 39266583, 11.06.2014, Vinnytsia Regional Court of Appeal

Справа № 203/6683/12 Провадження № 22-ц/772/1419/2014Головуючий в суді першої інстанції:Шевчук Л. П.Категорія: 21 Доповідач: Камзалов В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2014 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Камзалова В.В.

Суддів: Іванюка М.В., Панасюка О.С.

При секретарі: Руденко О.М.

Розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю ( далі ТОВ) « Кей - Колект» та ОСОБА_2 на рішення Вінницького районного суду від 14 березня 2014 року в справі за позовом ТОВ « Кей - Колект» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2,

за участю третьої особи на стороні відповідачів без самостійних вимог - Публічного акціонерного товариства ( далі ПАТ) « Фідобанк» про визнання недійсними договорів дарування, купівлі - продажу об'єкта іпотеки, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства ( далі ПАТ) « УкрСиббанк», ТОВ « Кей Колект»», за участю третьої особи - приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_5 про визнання недійсним договору відступлення прав вимоги за договором іпотеки та скасування заборони, накладеної приватним нотаріусом, -

В С Т А Н О В И Л А :

В січні 2010 року ПАТ « УкрСиббанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, посилаючись на те, що 12 квітня 2007 року між ПАТ « УкрСиббанк» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 11140874000, згідно якого відповідач отримав в кредит - 76700 доларів США строком до 11 квітня 2014 року зі сплатою- 13,5 % річних. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між сторонами був укладений договір іпотеки № 52063 від 12 квітня 2007 року.

14 листопада 2007 року між ПАТ « УкраСиббанк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 11252148000, згідно якого відповідач отримав кредит на суму - 8900 доларів США, строком до 14 листопада 2014 року зі сплатою - 13,5% річних В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між сторонами був укладений договір іпотеки № 52063/1 від

14 листопада 2007 року.

Згідно договорів іпотеки відповідач ОСОБА_3 передав банку в іпотеку наступне майно : житловий будинок та земельну ділянку, які знаходяться за адресою : АДРЕСА_1, які належали відповідачу на праві власності.

В свою чергу ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом про розірвання кредитних договорів та договорів іпотеки.

Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 14 травня 2010 року в задоволенні позову ПАТ « УкрСиббанк» про стягнення заборгованості за кредитними договорами - відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено частково. Визнано недійсними кредитні договори № 11140874000 від 12 квітня 2007 року та № 11252148000 від 14 листопада 2007 року з моменту їх укладення, зобов'язано визнано недійсним договір іпотеки № 2159 від 12 квітня 2007 року, який посвідчений приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області ОСОБА_6, зареєстрований в реєстрі заборон під № 2160, № 2161 від 12 квітня 2007 року з моменту його укладання, зобов'язано приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області ОСОБА_6 виключити з реєстру обтяжень нерухомого майна №№ 2160, 2161 щодо обтяження майна за недійсним договором іпотеки № 2159 від 12 квітня 2007 року в день отримання виконавчого листа на рішення суду.

Визнано недійсним договір іпотеки № 4699 від 14 листопада 2007 року, який посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області ОСОБА_7, зареєстрований в реєстрі заборон під № 4699 від 12 квітня 2007 року з моменту його укладання, зобов'язано приватного нотаріуса приватного нотаріуса вінницького міського нотаріального округу Вінницької області ОСОБА_7 виключити з реєстру обтяжень нерухомого майна запис № 4699 від 14 листопада 2007 року в день отримання виконавчого листа на рішення суду.

Відповідно до листа приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу ОСОБА_6 від 2 липня 2010 року було знято заборону відчуження майна, а саме : житловий будинок з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1. Після зняття заборони відчуження майна, я ке було предметом іпотеки та після виключення цього майна з реєстру обтяжень, 2 липня 2010 року це майно ОСОБА_3 подарував відповідачці ОСОБА_4, а вона в сою чергу продала вищезазначене майно ОСОБА_2

Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 9 червня 2011 року було скасовано рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 14 травня 2010 року і ухвалено нове рішення, яким з ОСОБА_3 стягнуто на користь банку заборгованість за кредитними договорами та нарахованими відсотками в сумі - 526467 грн. 66 коп., пеню в сумі - 15815 грн. 16 коп., неустойку в с умі - 1000 грн., а всього - 543283 грн. 02 коп. та судові витрати, в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 - відмовлено.

В вересні 2011 року ПАТ « УкрСИббанк» звернувся до Вінницького районного суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування від 2 липня 2010 року та договору купівлі - продажу від 6 жовтня 2010 року об'єкту іпотеки.

Ухвалою суду від 13 лютого 2012 року до участі в справі в якості третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору залучено ПАТ « Ерсте Банк».

Рішенням Вінницького районного суду від 14 травня 2012 року банку було відмовлено у задоволенні позову.

Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 22 червня 2012 року це рішення залишено без змін.

Згідно ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 листопада 2012 року скасовано рішення Вінницького районного суду від 14 травня 2012 року і ухвала апеляційного суду Вінницької області від 22 червня 2012 року і справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

27 червня 2013 року до участі у справі судом було залучено ТОВ « Кей - Колект» в якості позивача замість ПАТ « УкрСиббанк» як правонаступника, оскільки 12 грудня 2011 року між АТ « УкрСиббанк» та ТОВ « Кей-Колект» було укладено договір факторингу №1 за зобов'язаннями, які виникли у ОСОБА_3

на підставі договору про надання споживчого кредиту № 1125214800 від 14 листопада 2007 року та договору про надання споживчого кредиту № 11140874000.

23 липня 2013 року ОСОБА_2 подав до суду зустрічну позовну заяву до ПАТ « УкрСиббанк», ТОВ « Кей - Колект», за участю третьою особи - приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_8 про визнання недійсним договору відступлення прав вимоги за договором іпотеки.

Ухвалою суду від 17 грудня 2013 року до участі в справі в якості третьої особи на стороні на стороні відповідачів без самостійних вимог на предмет спору залучено ПАТ « Фідокомбанк» замість ПАТ « Ерсте Банк» як правонаступника.

Ухвалою суду від 8 січня 2014 року до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідачів без самостійних вимог на предмет спору залучено ПАТ « Фідобанк» замість « Фідокомбанк».

Рішенням Вінницького районного суду від 14 березня 2014 року відмовлено в задоволенні позову як ТОВ « Кей - Колект», так в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2

Не погодившись з рішенням суду, ТОВ « Кей - Колект» подало апеляційну скаргу, в якій просило рішення суду скасувати в частині відмови в позові ТОВ « Кей- Колект» посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

В свою чергу, ОСОБА_2 також подав апеляційну скаргу. в якій просив

змінити рішення в частині відмови у зустрічному позові і в цій частині прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити зустрічний позов.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ТОВ « Кей - Колект» слід відхилити, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково з наступних підстав.

Колегія суддів вважає, що реальне настання правових наслідків, на які були спрямовані укладені право чини, має місце, що вбачається з реєстрації ОСОБА_2 за собою права власності на об'єкти нерухомості у визначеному законодавством порядку. Фіктивність укладених договорів не знайшла своєї доведеності під час розгляду справи.

Суд першої інстанції, відмовляючи у позові, виходів із того, що на момент вчинення правочинів, а саме : договорів дарування та купівлі - продажу, майно не було обтяжено боргом. Була перевірена відсутність обтяження цього майна іпотекою. Відповідачі діяли в межах вимог, додержання яких є необхідним для чинності проточину, тобто відповідно до вимог ст. 203 ЦК України. Суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про недоведеність вимог про недійсність договорів дарування та купівлі - продажу.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що спірне нерухоме майно з 6 жовтня 2010 року перебуває в іпотеці « Ерсте Банку», правонаступником якого є ПАТ « Фідобанк», договори ОСОБА_2 з « Ерсте Банком», від 6 жовтня 2010 року як кредитний так і іпотечний є дійсними і ніким не оспорювались.

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, суд першої інстанції зазначив, що договір відступлення прав вимоги містить всі істотні умови договори, їх зміст не суперечить вимогам ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільств, встановлений законом і спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, тому сторонами в момент його вчинення були дотримані вимоги, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 , 6 ст. 203 ЦК України. Суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання договору відступлення прав вимоги недійсним є невірно обраним способом захисту його цивільних прав та інтересів.

Однак, з таким висновком суду першої інстанції не можна погодитися з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу ( фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона ( фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони ( клієнта) за плату ( у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи ( боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.

Сутність договору факторингу полягає в тому, що суб'єкт цивільних правовідносин ( кредитор) маючи боржника, який з тих чи інших причин не сплачує належні першому кошти.

Факторинг - це спосіб кредитування однієї особи іншою з умовою платежу у формі правонаступництва ( « покупки», або передачі прав вимоги до третьої особи).

Відповідно до ч. 1 ст.1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав ( наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому ( майбутня вимога)

Предметом договору фінансування під відступлення грошової вимоги може бути : передача грошової вимоги фактору в обмін на надання клієнту грошових коштів ; відступлення клієнтом фактору своєї грошової вимоги, як способу забезпечення виконання зобов'язання, що є у клієнта перед фактором ( наприклад кредитний договір).

Грошова вимога - це вимога клієнта до боржника на підставі будь-якого договору, за яким боржник повинен виплатити клієнту певну грошову суму.

Згідно ст. 1 закону України « Про іпотеку» - іпотека це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що вимоги клієнта до боржника, пов'язані з отриманням від боржника будь-яких робіт, послуг або інших благ в натуральній формі, не можуть бути предметом відступлення за договором факторингу.

Таким чином, зазначений договір факторингу суперечить вимогам ст. 1078 ЦК України.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 підлягає скасуванню, згідно вимог ст. 309 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про задоволення вимог зустрічного позову.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю « Кей - Колект» - відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Вінницького районного суду від 14 березня 2014 року в частині відмови в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства « УкрСиббанк», Товариства з обмеженою відповідальністю « Кей - Колект», за участю третьої особи - приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_5 про визнання недійсним договору відступлення прав вимоги за договором іпотеки та скасування заборони, накладеної приватним нотаріусом - скасувати.

Задовольнити зустрічний позов ОСОБА_2.

Визнати недійсним договір відступлення права вимоги за договором іпотеки від 12 грудня 2011 року, укладений між ПАТ « УкрСиббанк» та ТОВ « Кей Колект», в частині якого предметом іпотеки є будинок, що знаходиться за адресою :АДРЕСА_1, який посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_5 Обухівського районного нотаріального округу Київської області, зареєстрований в реєстрі за № 5207-5208 за реєстровим номером - 13437383 та 13437253.

Скасувати заборону № 13437383 накладену 25 грудня 2012 року приватним нотаріусом ОСОБА_5 Обухівського районного нотаріального округу Київської області щодо будинку, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_2 на праві приватної власності.

Скасувати заборону № 13437253, накладену 25 грудня 2012 року приватним нотаріусом ОСОБА_5 Обухівського районного нотаріального округу, Київської області щодо будинку, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_2 на праві приватної власності.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: