АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Номер провадження №22-ц/791/1829/2014 Головуючий в І інстанції Корецький Д.Б.
Категорія 24 Доповідач: Бездрабко В.О.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2014 року червня місяця 12 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого:Бездрабко В.О.Суддів:Прокопчук Л.П. Борка А.Л.При секретарі:Романовій Д.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 09 квітня 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" до ОСОБА_5 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію і гаряче водопостачання., -
В С Т А Н О В И Л А :
У лютому 2014 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідач є споживачем послуг ПАТ «Херсонська теплоелектроцентраль», яка на протязі тривалого часу несвоєчасно та не в повному обсязі здійснює оплату за спожиту теплову енергію, у зв'язку з чим утворилася заборгованість.
З урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за спожиту теплову енергію у загальному розмірі 7098,75 грн. та судові витрати по справі.
Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 09 квітня 2014 року позовні вимоги задоволено, стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Херсонська теплоелектроцентраль» заборгованість за спожиту теплову енергію за період з жовтня 2004 по грудень 2013 року у розмірі 7098,75 грн. та судові витрати у сумі 243,60 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволені позовних вимог.
Заслухавши доповідача, сторони, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до положень ст.67, 68 ЖК України, п.10, 23, 33 Правил надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1497 від 30.12.1997 року, споживач (власник, наймач квартири) зобов'язаний своєчасно щомісячно вносити плату за надані послуги з теплопостачання.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 мешкає в квартирі АДРЕСА_1. Послуги із центрального опалення зазначеної квартири надаються ПАТ «Херсонська теплоелектроцентраль».
Судом встановлено, що між сторонами склалися договірні правовідносини, відповідач є споживачем теплової енергії, проте оплату за надані послуги здійснює несвоєчасно та не в повному обсязі, у зв'язку з чим за період з жовтня 2004 року по грудень 2013 року утворилася заборгованість у розмірі 7098,75 гривень (а.с.29-30).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_5 свого обов'язку по своєчасній та повній оплаті за спожиту теплову енергію належним чином не виконує, з приводу чого підлягає стягненню заборгованість у розмірі 7098,75 гривень за період, що позивачем документально підтверджений у встановленому законом порядку, з жовтня 2004 року по грудень 2013 року. При цьому суд, з посиланням на ч.1 ст.264 ЦК України, вважав, що у правовідносинах між сторонами є перебіг строку позовної давності у зв'язку із здійсненням ОСОБА_5 періодичних оплат заборгованості.
Колегія суддів погоджується з висновком суду, оскільки він узгоджується з зібраними у справі доказами та нормами матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Згідно ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
У відповідності до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно ч. 1 ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Виписка з особового рахунку про стан заборгованості ОСОБА_5 за надані послуги з теплопостачання свідчить, що відповідачкою в серпні 2005 року, лютому 2006 року, в січні, травні та жовтні 2007 року, у вересні 2008 року, в березні та січні 2011 року здійснювалися платежі за надані позивачем послуги теплопостачання, що свідчить про визнання відповідачем боргу. Зазначені обставини ОСОБА_5 не заперечувалися, а тому ураховуючи положення ст.264 ЦК України відсутні підстави вважати, що позивачем пропущений строк позовної давності і доводи апеляційної скарги щодо стягнення існуючої заборгованості лише в межах трьохрічного строку є неприйнятними.
За наведених обставин, колегія суддів вважає, що висновки суду підтверджені належними, дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд дав оцінку відповідно до норм цивільно-процесуального законодавства та відповідають нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують і не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленого у справі рішення, а тому підлягають відхиленню.
Керуючись ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 09 квітня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий :
Судді :
The court decision No. 39260875, Kherson Regional Court of Appeal was adopted on 12.06.2014. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful information about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find useful information quickly.
This decision relates to case No. 668/1866/14-ц. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: