ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
12 червня 2014 року м. Київ К/800/30614/14
Суддя Вищого адміністративного суду України Конюшко К.В.,
перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Баранівського районного суду Житомирської області від 27 лютого 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2014 року
у справі № 273/321/14-а
за позовом ОСОБА_1
до Кам'янобрідської селищної ради Баранівського району Житомирської області
про визнання нечиним та скасування рішення
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кам'янобрідської селищної ради Баранівського району Житомирської області про поновлення строку звернення до суду, визнання нечинним, протиправним та скасування рішення від 12.12.2012 № 93 про відмову йому у видачі довідки та зобов'язання видати довідку.
Ухвалою Баранівського районного суду Житомирської області від 27.02.2014, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2014. Відмовлено ОСОБА_1 в поновленні строку звернення до суду. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Кам'янобрідської селищної ради Баранівського району Житомирської області про визнання рішення виконкому нечинним та його скасування залишено без розгляду.
Не погоджуючись зі вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ОСОБА_1 оскаржив їх в касаційному порядку.
Проте, у відкритті касаційного провадження у даній справі належить відмовити.
Відповідно до частини третьої статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України Вищий адміністративний суд України переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.
Згідно з частиною третьою статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
За змістом пункту четвертого частини другої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга повинна бути обґрунтованою, тобто містити посилання на помилкове застосування судами норм матеріального права, які не підлягають застосуванню до спірних відносин; та/або неправильне застосування норм матеріального права, які хоч і підлягають застосуванню, проте неправильно витлумачені судами; та/або порушення судами норм процесуального права (та пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи, у випадку, якщо оскаржується судове рішення по суті).
Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, ця касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до пункту п'ятого частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Керуючись ст.ст. 211, 213, п.5 ч.5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В :
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Баранівського районного суду Житомирської області від 27 лютого 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2014 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя К.В. Конюшко
The court decision No. 39253268, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine) was adopted on 12.06.2014. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential data about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find key data conveniently.
This decision relates to case No. 273/321/14-а. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: