Court ruling № 39214828, 29.05.2014, Odesa Administrative Court of Appeal

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

29 травня 2014 р.м.ОдесаСправа № 486/2374/13-а

Категорія: 10.2 Головуючий в 1 інстанції: Падалка В.О.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача - Косцової І.П.

суддів - Турецької І.О..

- Стас Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 19 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Южноукраїнської міської ради Миколаївської області про визнання незаконними та неправомірними дій,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив визнати незаконними та неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Южноукраїнської міської ради Миколаївської області по виключенню його з Єдиного державного ізтоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги та зобов'язання включення до зазначеного реєстру.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що він є пенсіонером Міністерства надзвичайних ситуацій України. Відповідно до ст. 22 ЗУ "Про пожежну безпеку" йому було надано право на 50-відсоткову знижку оплати за жилу площу, комунальні послуги, а також паливо, згідно довідки управління МНС України в Миколаївській області від 09.08.2011 року №40.

Постановою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 19 грудня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення, та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції у справі з'ясовано, що згідно посвідчення № 82 виданого Головним Управлінням МНС України в Миколаївській області 14.01.2005 року, ОСОБА_3 з 27.12.2004 року призначена пенсія за вислугу років згідно ЗУ "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ".

З 27.12.2004 року ОСОБА_3 перебував на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Южноукраїнської міської ради Миколаївської області в Єдиному державному реєстрі пільговиків (ЄДАРП) як пенсіонер МНС України.

Згідно довідки управління МНС України в Миколаївській області від 09.08.2011 № 40 ОСОБА_3 та члени його сімї мали право на пільги та знижки в межах визначених ст. 22 Закону України "Про пожежну безпеку". Довідка дійсна на весь час дії ст. 22 вищевказаного Закону України.

З 01 липня 2013 року введено в дію Кодекс цивільного захисту України, відповідно до Прикінцевих та перехідних положень якого втратили чинність закони України «Про пожежну безпеку» та «Про правові засади цивільного захисту».

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку з введенням в дію Кодексу цивільного захисту України позивач втратив право на пільги, передбачені законами України «Про пожежну безпеку» та «Про правові засади цивільного захисту» та не належить до осіб, які мають таку знижку на підставі ст.120 Кодексу цивільного захисту України.

Колегія суддів такий висновок суду першої інстанції вважає правильним, з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч.1 ст.120 Кодексу цивільного захисту України знижка у розмірі 50 відсотків плати за користування житлом (квартирна плата) та комунальними послугами (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) у жилих будинках незалежно від форми власності у межах норм споживання, передбачених законодавством, та вартості палива, у тому числі рідкого, у межах встановлених норм для осіб, які проживають у будинках, що не мають централізованого опалення, надається: особам рядового та начальницького складу служби цивільного захисту та членам їхніх сімей, які перебувають на їх утриманні; батькам та членам сімей осіб рядового та начальницького складу служби цивільного захисту, які загинули (померли) або зникли безвісти під час виконання службових обов'язків; особам, звільненим із служби цивільного захисту за віком, через хворобу або за вислугою років, та які стали інвалідами під час виконання службових обов'язків, та членам їхніх сімей.

Тобто, ч.1 ст.120 Кодексу чітко визначений перелік осіб та вид пільг, що можуть їм надаватися після введення в дію зазначеного Кодексу.

Статтею 22 Закону України «Про пожежну безпеку» було передбачено, що особовому складу державної пожежної охорони та членам їх сімей надається 50-відсоткова знижка плати за жилу площу, комунальні послуги, а також паливо в межах норм, встановлених законодавством, за умови, якщо розмір наданих пільг у грошовому еквіваленті разом із середньомісячним сукупним доходом цієї особи за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За особами рядового та начальницького складу державної пожежної охорони, звільненими зі служби за віком, через хворобу або за вислугою років, зберігається право на пільги відповідно до цього Закону, за умови, якщо середньомісячний сукупний доход сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Однак, аналогічну норму Кодексом не передбачено, а тому правові підстави для збереження пільг за особами рядового та начальницького складу державної пожежної охорони, звільненими зі служби за віком, через хворобу або за вислугою років, відсутні.

У зв'язку з цим, колегія суддів приходить до висновку, що особи, які мали право на пільги, передбачені законами України «Про пожежну безпеку» та «Про правові засади цивільного захисту» втратили таке право з 01.07.2013р.

Рішеннями Конституційного Суду України від 26.12.2011р. та від 25.01.2012р. зазначено, що розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави.

З огляду на відповідні законодавчі приписи та з урахуванням встановлених фактичних обставин справи суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та надана правова оцінка.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству та доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст.195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Постанову Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 19 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Южноукраїнської міської ради Миколаївської області про визнання незаконними та неправомірними дій- залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Суддя - доповідач: І.П. Косцова

Судді: І.О. Турецька

Л.В.Стас.