№ 39211561, 03.06.2014, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

Іменем України

03 червня 2014 року м. Київ №826/6018/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., за участю секретаря судового засідання Левченко І.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі – ДПІ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прімакс" про стягнення з рахунків у банку заборгованості в сумі 309751,26 грн.

в с т а н о в и в:

ДПІ звернулася до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнення розміру позовних вимог, просить суд стягнути з банківських рахунків ТОВ "Прімакс" 309751,26 грн. податко-вого боргу з ПДВ, який виник станом на 23.04.2014 на підставі податкового повідомлення-рішення від 06.12.2012 №0003892250/11952 і податкових декларацій з ПДВ за січень і лютий 2014р., а також у зв'язку з несплатою нарахованої пені.

Під час розгляду справи представник позивача підтримав позов.

Представник відповідача не визнав позов, пославшись на часткову сплату податкового боргу в розмірі 1861 грн. і 1249 грн., а також не завершення процедури узгодження подат-кових повідомлень-рішень у зв'язку з поданням ТОВ "Прімакс" касаційної скарги по справі №826/2792/13-а до Вищого адміністративного суду України

До судового засідання 28.05.2014 представник відповідача, будучи належним чином повідомлений, не прибув; про причини неприбуття суд не повідомив, у звязку з чим та згідно з ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС суд продовжив розгляд справи за відсутністю відповідача у порядку письмового провадження.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дій-шов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з такого.

Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК визначено, що податковий борг – сума узго-дженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Як передбачено у ст. 95 ПК, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.1); стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п. 95.3).

Пунктом 59.5 ст. 59 ПК передбачено, що у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Пунктом 87.9 ст. 87 ПК визначено, що у разі наявності у платника податків подат-кового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Судом встановлено наявність у відповідача податкового боргу з ПДВ в сумі 308590,94 грн., який виник у зв'язку з неповною сплатою відповідачем узгоджених грошових зобов'я-зань з ПДВ, нарахованих контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні від 06.12.2012 №0003892250/11952 на суму 509256 грн. та самостійно нарахованих відповідачем у деклараціях за січень 2014р. (вх. №9007607512 від 18.02.2014) на суму 1861 грн., за лютий 2014р. (вх. №9013628840 від 17.03.2014) на суму 1249 грн., а також пені на суму 27,29 грн.

Так, ДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення №0003892250/11952 від 06.12.2012 на суму 509256 грн. Дане податкове повідомлення-рішення оскаржено відповіда-чем до суду. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2014 в адміністративній справі №826/2792/13-а скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва, та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 06.12.2012 №0003892250/11952.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС постанова суду апеляційної інстанції набрала законної сили з моменту проголошення – 21.01.2014, а тому згідно з п. 56.18 ст. 56 ПК грошові зобо-в'язання є узгодженими з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Протягом визначеного абз. 2 п. 57.3 ст. 57 ПК десятиденного строку після узгодження грошових зобов'язань з ПДВ відповідач їх в повному обсязі не сплатив. Згідно з даними наявної у справі облікової картки відповідача з ПДВ за період з 31.12.2013 по 31.05.2014 частина грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні ДПІ від 06.12.2012 №0003892250/11952, була погашена за рахунок наявної у відповідача станом на 28.02.2014 переплати на суму 201370,35 грн. (включає платіж відповідача в сумі 1861 грн.).

Таким чином, на підставі вищевказаного податкового повідомлення-рішення у відпо-відача станом на 28.02.2014 виник податковий борг у сумі 307885,65 грн.

Також 02.03.2014 у відповідача настав строк сплати податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 1861 грн., самостійно нарахованого відповідачем у поданій декларації з ПДВ за січень 2014 (вх. №9007607512 від 18.02.2014).

Судом встановлено, що платіж на таку ж суму відповідачем здійснено раніше згідно платіжного доручення від 18.02.2014 №1554, копія якого наявна у справі, але відповідно до п. 87.9 ст. 87 ПК кошти були зараховані позивачем в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ, що виник раніше на підставі податкового повідомлення-рішення №0003892250/11952 від 06.12.2012.

Таким чином, податковий борг з ПДВ станом на 02.03.2014 згідно облікової картки відповідача з ПДВ збільшився і склав 309746,65 грн.

Судом встановлено, що згідно із ст. 59 ПК позивачем сформовано податкову вимогу від 04.03.2014 №129-25 на загальну суму 309747,79 грн. (у т.ч. ПДВ - 309746,65 грн.), яка згідно поштового повідомлення №0206808117697 вручена уповноваженому представнику відповідача 11.03.2014 та відповідачем не оскаржувалась.

Після надіслання відповідачу вищевказаної податкової вимоги, останнім була подана до ДПІ декларація з ПДВ за лютий 2014р. (вх. №9013628840 від 17.03.2014) і 30.03.2014 нас-тав строк сплати самостійно нарахованого відповідачем податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 1249 грн.

Судом встановлено, що платіж на таку ж суму відповідачем здійснено раніше згідно платіжного доручення від 24.03.2014 №1576, копія якого наявна у справі, але відповідно до п. 87.9 ст. 87 ПК кошти були зараховані позивачем в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ, що виник раніше на підставі податкового повідомлення-рішення №0003892250/11952 від 06.12.2012.

Крім цього, згідно з даними облікової картки відповідача з ПДВ 24.03.2014 йому нараховано пені в сумі 5,61 грн.

Таким чином, дані облікової картки відповідача з ПДВ свідчать про те, що станом на 23.04.2014 (день підписання позовної заяви) податковий борг відповідача з ПДВ по вищевка-заному податковому повідомленні-рішенні ДПІ від 06.12.2012 №0003892250/11952, деклара-ціям відповідача з ПДВ за січень і лютий 2014 р. та з урахуванням пені в сумі 5,61 грн. ста-новив 309752,26 грн.

На час розгляду даної справи відповідач здійснив до бюджету ряд грошових платежів з ПДВ, які відображені в обліковій картці відповідача з ПДВ, а саме: 25.04.2014 на суму 944 грн., від 23.05.2014 на суму 239 грн., які, як встановлено судом, також відповідно до п. 87.9 ст. 87 ПК були зараховані позивачем в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ, що ви-ник раніше згідно податкового повідомлення-рішення №0003892250/11952 від 06.12.2012.

Також, у зв'язку з частковим погашенням наявного податкового боргу відповідачу була нарахована пеня: 25.04.2014 на суму 15,63 грн., 23.05.2014 на суму 6,05 грн.

Таким чином, дані облікової картки відповідача з ПДВ свідчать про те, що станом на час вирішення даної справи непогашений податковий борг відповідача з ПДВ по вищевказа-ному податковому повідомленні-рішенні ДПІ від 06.12.2012 №0003892250/11952, деклара-ціям відповідача з ПДВ за січень і лютий 2014 р. та з урахуванням пені в загальній сумі 27,29 грн. становить 308590,94 грн.

Суд зазначає, що згідно з обліковою карткою відповідача з ПДВ станом на 31.05.2014 загальний розмір податкового боргу відповідача з ПДВ складає 309534,94 грн. Однак, даний борг включає також податкове зобов'язання відповідача в сумі 944 грн., яке було нараховано на підставі іншої податкової декларації з ПДВ, борг по якій не заявлявся відповідачем до стягнення, і несплата якого не є підставою цього позову. За цих обставин у суду відсутні підстави для виходу за межі позову і стягнення 944 грн. При цьому позивач, в даному випадку, не позбавлений права звернутися до суду з окремим позовом.

Заперечення представника відповідача не спростовують встановлених судом фактич-них обставин справи суд та невідповідність вимогам податкового законодавства і КАС.

Так, посилання представника відповідача на часткову сплату податкового боргу згідно декларацій з ПДВ за січень і лютий 2014р. та надані відповідачем копії платіжних доручень, суд не бере до уваги, оскільки вказані платежі враховані позивачем і повністю відображені в обліковій картці. Як зазначив суд вище, дані кошти правомірно та відповідно до п. 89.7 ст. 89 ПК були зараховані в рахунок погашення податкового боргу по податковому повідомленні-рішенні не залежно від визначеного у платіжному документів призначення.

Посилання відповідача на незавершеність судової процедури оскарження податкового повідомлення-рішення суд не бере до уваги, оскільки вони не відповідають вимогам п. 56.18 ст. 56 ПК і ч. 5 ст. 254 КАС.

Так, рішення суду у справі №826/2792/13-а набрало законної сили 21.01.2014, тому по-даткове зобов'язання згідно з податковим повідомленням-рішенням ДПІ від 06.12.2012 №0003892250/11952 є узгодженим та підлягає погашенню з 21.01.2014. Вказані обставини в свою чергу спростовують доводи відповідача про незавершення процедури узгодження такого податкового повідомлення-рішення у зв'язку із перебуванням справи №826/2792/13-а (К/800/4737/14) на розгляді у Вищому адміністративному суді України.

Отже, враховуючи, що наведені позивачем в позовній заяві обставини підтверджу-ються достатніми доказами, які свідчать про наявність у відповідача непогашеного податко-вого боргу з ПДВ по податковому повідомленні-рішенні від 06.12.2012 №0003892250/11952, деклараціям відповідача з ПДВ за січень і лютий 2014 р. та з урахуванням пені в сумі 27,29 грн. у загальному розмірі 308590,94 грн., а також зважаючи на необґрунтованість заперечень відповідача та відсутність доказів, які б свідчили про погашення суми боргу чи спростували його наявність, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову в цій частині і наявність підстав для його часткового задоволення.

Водночас, виходячи з меж і підстав заявленого позову, в частині стягнення з відпо-відача податкового боргу в сумі 1160,32 грн. слід відмовити, з огляду на помилкове обчис-лення представником позивача розміру спірного податкового боргу відповідно до підстав його виникнення.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 11, 50, 70, 71, 79, 86, 128, 158-163, 167 КАС, суд

п о с т а н о в и в:

1. Задовольнити частково адміністративний позов Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

2. Стягнути з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Прімакс" на користь Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві 308590,94 грн. в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість.

3. Відмовити Державній податковій інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві в задоволенні адміністративного позову в іншій частині.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 10 днів з дня отримання копії її повного тексту.

Суддя Д.А. Костенко