Court ruling № 39198068, 26.05.2014, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" травня 2014 р. м. Київ К/9991/12171/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Першотравневому районі Донецької області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13.12.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.02.2011

у справі №2-а-21863/10/0570

за позовом Державного підприємства «Добропіллявугілля» в особі відокремленого підрозділу «База відпочинку «Перлина»

до Державної податкової інспекції у Першотравневому районі Донецької області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13.12.2010, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.02.2011, позов задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення №0000152340/0 від 31.08.2010 прийняте ДПІ у Першотравневому районі Донецької області.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено перевірку відокремленого підрозділу позивача ВП «База відпочинку «Перлина», щодо дотримання вимог податкового законодавства за період з 23.07.2008 по 31.03.2010, за результатами якої складено акт №804/23-36028680 від 20.08.2010.

За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення пп. 8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» внаслідок здійснення амортизації основних фондів, отриманих безоплатно в оперативне управління від ДП «Добропіллявугілля», згідно акту прийому-передачі і встановлено завищення задекларованих суб?єктом господарювання показників у рядку 7 декларації на загальну суму 142692 грн., оскільки філія, як платник податку на прибуток не понесла витрати на їх придбання.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0000152340/0 від 31.08.2010, яким визначено податкове зобов?язання з податку на прибуток в розмірі 28921,00 грн. та застосовано фінансову санкцію в розмірі 5061,70 грн.

Суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, обґрунтовував свої висновки тим, що відповідно до довідки форми 4 ОПП Відокремлений підрозділ «База відпочинку «Перлина» ДП «Добропіллявугілля» знаходиться на податковому обліку у органах державної податкової служби ДПІ у Першотравневому районі 23.07.2008 №5910, має окремий баланс та розрахунковий рахунок, отже, є самостійним платником податку на прибуток у розумінні вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Консолідовану звітність ДП «Добропіллявугілля» стало подавати лише у січні 2010 року, тобто до 01.01.2010 відокремлений підрозділ «База відпочинку «Перлина» ДП «Добропіллявугілля» був самостійним платником податку на прибуток, та маючи право самостійно сплачувати податок на прибуток в спірному періоді, здійснював функції головного підприємства щодо сплати податку, а тому правомірно відніс до складу валових витрат амортизаційні витрати на придбання основних фондів.

Відповідно до абзацу першого пп. 2.1.3 п. 2.1 ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР (в редакції Закону України від 18.11.1997 № 639/97-ВР) філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку (далі філії), зазначених у підпункті 2.1.1 цього пункту, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади, є платниками податку.

Абзацами другим та третім вказаної норми Закону визначено, що платник податку, який має такі філії, може прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку та сплачувати податок до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням філій, а також до бюджету територіальної громади за своїм місцезнаходженням, визначений згідно з нормами цього Закону та зменшений на суму податку, сплаченого до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням філій.

Сума податку на прибуток філій за відповідний звітний (податковий) період визначається розрахунково, виходячи із загальної суми податку, нарахованого платником податку, розподіленого пропорційно питомій вазі суми валових витрат філій та амортизаційних відрахувань, нарахованих по основних фондах такого платника податку, які розташовані за місцезнаходженням філії, у загальній сумі валових витрат та амортизаційних відрахувань цього платника податку.

Таким чином, сума податку на прибуток філій за відповідний звітний (податковий) період визначається та сплачується платником такого податку - юридичною особою розрахунково, виходячи із загальної суми нарахованого податку, розподіленого пропорційно питомій вазі суми валових витрат філій та амортизаційних відрахувань, нарахованих по основних фондах такого платника податку, які розташовані за місцезнаходженням філії, у загальній сумі валових витрат та амортизаційних відрахувань цього платника податку, тільки за умови прийняття рішення щодо сплати консолідованого податку та повідомлення про це податкового органу.

Якщо ж підприємством, що має філії, відділення або інші відокремлені підрозділи, які не мають статусу юридичної особи та які розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади, не здійснено переходу на сплату консолідованого податку на прибуток, у такому разі нарахування амортизаційних відрахувань по основних фондах, які розташовані за місцезнаходженням його філій та які використовуються у господарській діяльності платника податку - філії, здійснюється таким платником податку - філією відповідно до норм статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Таким чином, для правильного вирішення справи судам попередніх інстанцій необхідно встановити, чи не здійснювались юридичною особою амортизаційні нарахування на основні засоби, які передані філії, чи використовувались вони останньою у господарській діяльності, чи знаходились у неї на балансі.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 159 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Не встановлення обставин справи, які мають суттєве значення у справі, виключає можливість для висновку суду касаційної інстанції щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, судове рішення підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті і, в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 222, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Першотравневому районі Донецької області задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13.12.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.02.2011 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун