Court ruling № 39185254, 29.05.2014, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2014 року м. Київ К/800/1214/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Конюшка К.В.

суддів: Гончар Л.Я., Горбатюка С.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу, подану Буйком Георгієм Володимировичем від імені ініціативної групи з проведенням всеукраїнського референдуму за народною ініціативою, на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 жовтня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2013 року

у справі № 826/14971/13-а

за позовом ініціативної групи з проведенням всеукраїнського референдуму за народною ініціативою, утвореної на зборах громадян України 08 вересня 2013 року в місті Києві на стадіоні «Спартак», в особі уповноваженого представника Буйка Георгія Володимировича

до Центральної виборчої комісії

про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2013 року ініціативна група з проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою, утворена на зборах громадян України, що відбулися 08.09.2013 в м. Києві на стадіоні «Спартак» (далі - Ініціативна група), в особі уповноваженого представника Буйка Георгія Володимировича, звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Центральної виборчої комісії про визнання протиправною та скасування постанови від 17.09.2013 № 195 «Про відмову в реєстрації ініціативної групи з проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою, утвореної на зборах громадян України, що відбулися 8 вересня 2013 року в м. Києві» та зобов'язання відповідача прийняти рішення у формі постанови, яким зареєструвати позивача.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.10.2013, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду 26.11.2013, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись зі вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, Ініціативна група оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі скаржник просив скасувати вказані судові акти з мотивів порушення судами норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення - про задоволення позову.

Касаційна скарга обґрунтована переважно тим, що, на думку позивача, у Центральної виборчої комісії не було підстав для відмови у здійсненні реєстрації Ініціативної групи, яка була утворена відповідно до вимог чинного законодавства України.

У своїх запереченнях на касаційну скаргу Центральна виборча комісія просила залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні в установленому статтею 2201 Кодексу адміністративного судочинства України порядку.

Згідно з частиною другою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і правильність застосування судами норм процесуального та матеріального права, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на таке.

Як установлено судами попередніх інстанцій, 03.09.2013 до Центральної виборчої комісії надійшло письмове повідомлення про збори щодо проведення всеукраїнського референдуму, в якому повідомлено, що за ініціативою Симоненка П.М., Буйка Г.В. та Адвени О.В. 08.09.2013 об 11 год. 00 хв. на стадіоні «Спартак» (м. Київ, вул. Фрунзе, 105) відбудуться збори стосовно вступу України до союзу у рамках Євразійського економічного співтовариства.

Зборами щодо проведення всеукраїнського референдуму ухвалено вважати доцільним проведення всеукраїнського референдуму щодо вступу (приєднання) України до Євразійського економічного співтовариства та утворити ініціативну групу у складі 9892 осіб, а також призначено Буйка Г.В. уповноваженим представником ініціативної групи.

При цьому ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.09.2013 у справі № 826/13822/13-а вжито заходів забезпечення позову, а саме заборонено Центральній виборчій комісії направляти представника (представників) на збори щодо проведення всеукраїнського референдуму, заплановані на 08.09.2013.

Постановами Державної виконавчої служби України від 06.09.2013 відкрито та від 11.09.2013 закінчено виконавче провадження ВП № 39732025 із примусового виконання ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.09.2013 у справі № 826/13822/13-а.

Листами від 09.09.2013 № 21-41-1614 та від 10.09.2013 № 21-41-1620 Центральна виборча комісія повідомила вказаний відділ ДВС України про виконання ухвали суду від 06.09.2013 у справі № 826/13822/13-а шляхом не направлення представника (представників) на збори щодо проведення всеукраїнського референдуму стосовно вступу (приєднання) України до Митного союзу, заплановані на 08.09.2013, та не направлення представника (представників) на збори щодо проведення всеукраїнського референдуму стосовно вступу (приєднання) України до союзу в рамках Євразійського економічного співтовариства, заплановані на 08.09.2013.

17.09.2013 Центральна виборча комісія прийняла оскаржувану постанову, якою відмовлено у реєстрації Ініціативної групи.

Підставами для відмови у реєстрації Ініціативної групи з питання: «Чи підтримуєте Ви приєднання України до Митного союзу Республіки Білорусь, Республіки Казахстан і Російської Федерації? Так. Ні.», як зазначено в оскаржуваній постанові, є: 1) повідомлення ініціаторів про проведення 08.09.2013 на стадіоні «Спартак» зборів щодо проведення всеукраїнського референдуму подано до Центральної виборчої комісії 03.09.2013, тобто за чотири дні до зазначеної у повідомленні дати проведення зборів, що є порушенням частини другої статті 30 Закону України «Про всеукраїнський референдум»; 2) ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.09.2013 у справі № 826/13822/13-а заборонено відповідачу направляти представника (представників) на збори щодо проведення всеукраїнського референдуму, заплановані на 08.09.2013.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відсутність представника Центральної виборчої комісії на зборах унеможливлює посвідчення факту їх проведення. Крім того, всупереч положенням частини другої статті 30 Закону України «Про всеукраїнський референдум» повідомлення про проведення зборів подано з пропуском установленого законом строку.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з обґрунтованим висновком судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про всеукраїнський референдум» ініціативна група з проведення всеукраїнського референдуму утворюється на зборах громадян України, в яких бере участь не менш як дві тисячі громадян України, які мають право голосу на всеукраїнському референдумі. Організаторами зборів можуть бути громадяни України, яким на день проведення зборів виповниться вісімнадцять років, політичні партії України, всеукраїнські громадські організації, зареєстровані відповідно до законодавства України. Забороняється проводити збори громадян щодо утворення ініціативної групи референдуму в органах державної влади, органах місцевого самоврядування.

Не пізніше ніж за п'ять календарних днів до дня проведення зборів громадян України щодо проведення всеукраїнського референдуму їх ініціатори повинні письмово повідомити про дату, час, місце і мету зборів Центральну виборчу комісію.

Центральна виборча комісія направляє на збори громадян України щодо проведення всеукраїнського референдуму представника (представників) для посвідчення факту проведення зборів.

Згідно з положеннями статті 31 Закону України «Про всеукраїнський референдум» Центральна виборча комісія у п'ятиденний строк здійснює аналіз документів, передбачених ч. 11 ст. 30 цього Закону, на предмет відповідності вимогам законодавства і за результатами приймає постанову про реєстрацію ініціативної групи з проведення всеукраїнського референдуму або про відмову у реєстрації ініціативної групи з проведення всеукраїнського референдуму із зазначенням мотивів такого рішення.

Відмова в реєстрації ініціативної групи може бути прийнята з мотивів порушення Конституції України чи законів України під час її утворення та/або невідповідності питання чи тексту, що пропонується винести на всеукраїнський референдум, вимогам Конституції України та законам України.

У разі якщо Центральна виборча комісія прийняла рішення про відмову в реєстрації ініціативної групи з проведення всеукраїнського референдуму, уповноваженому представнику ініціативної групи видається відповідне рішення.

Ураховуючи, що утворення Ініціативної групи у цьому випадку відбулось з порушенням установленого Законом України «Про всеукраїнський референдум» порядку, а саме, повідомлення щодо проведення зборів здійснено з порушенням установлених законом строків і під час проведення вказаних зборів на них офіційно не був присутній представник Центральної виборчої комісії, суд касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанції щодо правомірності відмови відповідача зареєструвати Ініціативну групу.

Таким чином, доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та установленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень.

Згідно з частиною третьою статті 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу, подану Буйком Георгієм Володимировичем від імені ініціативної групи з проведенням всеукраїнського референдуму за народною ініціативою, відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 жовтня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2013 року в цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеними статтями 237- 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.