ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
11.06.14р. Справа № 904/3298/14
За позовом Державного підприємства "Спеціалізований морський порт "ОКТЯБРЬСК"
до Публічного акціонерного товариства "АРСЕЛОРМІТТАЛ Кривий Ріг"
про стягнення 129 098,64 грн. боргу за договором переваження вантажів
Суддя Юзіков С.Г.
Представники:
позивача - Чурай Г.В., за довіреністю №06 від 02.01.14р.
відповідача - Гарькавий А.Г., за довіреністю №14-293юр від 02.12.13р.
СУТЬ СПОРУ:
Позивач просив стягнути з Відповідача 129 098,64 грн. боргу за договором перевалки вантажів, з яких: 88 330,65 грн. - пені, 40 767,99 грн. - 3 % річних, мотивуючи порушенням Відповідачем договірних зобов'язань щодо своєчасної оплати наданих Позивачем послуг, у зв'язку з чим, на прострочений борг Позивачем нарахована пеня та 3 % річних.
Відповідач у відзиві на позов послався на невірний розрахунок Позивача в частині нарахування пені та 3 % річних. Вказав про безпідставне нарахування пені й річних за день у який проводились платежі. Також, з посиланням на ст. 233 ГК України, ст. 83 ГПК України, просив суд зменшити розмір пені та 3 % річних, оскільки доказів завдання збитків Позивач не надав.
Позивач заперечував контррозрахунок Відповідача, послався на те, що розрахунок ним проведено вірно. Питання про зменшення пені та 3 % річних залишив на розсуд суду.
Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
25.07.2013р. сторонами укладено договір №391П-2013/2360 (далі - Договір), п. 1.1. якого, визначено порядок та умови перевалки через ДП "СМП "Октябрьск" (Позивач, Порт) вантажів, які належать Вантажовласнику (Відповідач, Клієнт), які надходять в Порт для відправки на експорт/імпорт, транзит.
Відповідно до п. 2.1.2. Договору Порт здійснює своєчасну перевалку вантажів Клієнта з одного виду транспорту на інший своїми силами та засобами згідно з діючими у Порту правилами та нормами.
Згідно з 2 абз. п. 2.1.4. Договору у випадках перевалки навалочних вантажів, Порт здійснює перевалку вантажу у залізничні вагони з оформленням комплектів залізничних документів силами та засобами Клієнта на підставі рознарядки та відомості зважування вантажу.
Відповідно до п. 2.1.9 Договору, виходячи зі своїх можливостей Порт, за заявками Клієнта, може виконувати додаткові роботи та надавати послуги, пов'язані з перевалкою вказаного вантажу. Оплата додаткових робіт і послуг, а також використаних при цьому матеріалів, здійснюється відповідно до п. 3.4, 3.5 цього Договору на підставі актів приймання-здачі виконаних робіт.
Згідно з п. 3.3 Договору при наданні портом додаткових послуг, не обумовлених Договором, Відповідач сплачує їх вартість протягом 15 календарних днів з дати підписання сторонами актів виконаних робіт.
Згідно з п. 3.4 Договору розрахунки за виконані Позивачем роботи за Договором Відповідач здійснює за рахунками Позивача банківським переказом грошових коштів на поточний рахунок Позивача протягом 15-ти календарних днів з дати підписання коносаменту.
Відповідно до п. 3.6 Договору датою виконання робіт (надання послуг) для Вантажовласника є дата підписання коносаменту (штурманської розписки, накладної) та акту виконаних робіт - при відвантаженні вантажів з підприємства Позивача на морський (річковий) транспорт.
Позивач надав докази належного виконання ним договірних зобов'язань.
За порушення строків оплати, з урахуванням положень п. 5.1. Договору, Позивач нарахував Відповідачеві пеню - 88 330,65 грн. Окрім того, з посиланням на ст. 625 ЦК України Позивач нарахував Відповідачеві 3 % річних від простроченої суми - 40 767,99 грн. Загальна сума пені та 3 % річних, нарахованих Відповідачеві, становить 129 098,64 грн.
Позивач звертався до Відповідача з претензією № 18/01-2/414 від 27.03.2014р., у якій просив сплатити пеню та 3 % річних за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за Договором, проте претензія залишилася без відповіді, грошові кошти на рахунок Позивача не надійшли.
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом, застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач підтвердив, що розрахунки за надані за Договором послуги провів не своєчасно. У відзиві на позов Відповідач послався на невірний розрахунок Позивача в частині нарахування пені та 3 % річних. Вказав про безпідставне нарахування пені й річних за день у який проводились платежі, за його розрахунком розмір пені має бути меншим на 5 175,24 грн., розмір 3% річних - на 2 385,27 грн. Також, з посиланням на ст. 233 ГК України, ст. 83 ГПК України, просив суд зменшити розмір пені та 3 % річних, оскільки доказів завдання збитків Позивач не надав.
Заперечення Відповідача судом не приймаються, оскільки ним не надано належних та допустимих доказів обставин, на які він посилається. Перевіривши розрахунок Позивача господарський суд визнає їх обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи.
Статтею 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій, аналогічні положення містить ст. 551 ЦК України.
Господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України).
Відповідач просив суд зменшити розмір пені та 3 % річних, оскільки доказів завдання збитків Позивач не надав.
Позивач питання про зменшення пені та 3 % річних залишив на розсуд суду.
Оскільки Позивачем не надано доказів понесення збитків, а зменшення неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, є правом суду, суд вважає за можливе задовольнити клопотання Відповідача про зменшення нарахованої пені на 7 000,00 грн.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню у розмірі 81 330,65 грн. - пені, 40 767,99 грн. - 3 % річних, решта вимог задоволенню не підлягає.
Згідно зі ст. 49 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на Відповідача.
Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "АРСЕЛОРМІТТАЛ Кривий Ріг", 50095, м.Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, 1 (код 24432974) на користь Державного підприємства "Спеціалізований морський порт "ОКТЯБРЬСК", 54052, м. Миколаїв, Корабельний район, а/с 170 (код 19290012) 81 330,65 грн. - пені, 40 767,99 грн. - 3 % річних, 2 581,97 грн. - господарських витрат.
У решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту.
Суддя С.Г. Юзіков
Рішення підписане_____
The court decision No. 39177422, Commercial Court of Dnipropetrovsk Oblast was adopted on 11.06.2014. The procedural form is Economic, and the decision form is Decision. On this page, you will find important information about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find important information easily.
This decision relates to case No. 904/3298/14. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: