ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
10.06.14р. Справа № 904/1238/14
За позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ", м.Павлоград
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Першотравенськ
про стягнення 44 935,27 грн.
Головуючий колегії Петренко Н.Е.
Судді: Соловйова А.Є.
Первушин Ю.Ю.
секретар судового засідання Завалєй Я.О.
Представники:
від позивача: Шереметя Т.І., представник за довіреністю №ББУ/ПУ82/14 від 01.01.14р.
від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
Публічне акціонерне товариство "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" (далі-позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення 44 935,27 грн.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.14р. призначено колегіальний розгляд справи, матеріали справи передано для визначення складу колегії голові господарського суду Дніпропетровської області.
Розпорядженням голови господарського суду Дніпропетровської області за № 418 від 24.04.14р. призначено колегію у складі: головуючий суддя - Петренко Н.Е., судді - Соловйова А.Є., Первушин Ю.Ю.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.14р. прийнято справу №904/1238/14 до розгляду колегією суддів в складі: головуючий суддя Петренко Н.Е., судді - Соловйова А.Є., Первушин Ю.Ю. та призначено розгляд справи на 21.05.14р.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.14р. відкладено розгляд справи на 10.06.14р.
10.06.14р. у судовому засіданні повноважний представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі. Крім того, повноважний представник позивача надав для огляду суду всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір, а для долучення до матеріалів справи витребувані судом документи.
В свою чергу, повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов та інші витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. В матеріалах справи знаходиться конверт з ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.14р., який направлявся на адресу відповідача та був повернутий поштою з відміткою "за закінченням строку зберігання" (Т-1, а.с. 242, 243).
Повноважний представник позивача наполягав на розгляді справи по суті в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, оскільки відповідач про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджують надані позивачем докази (Т-2, а.с.3-6).
Колегія суддів вважає, що повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився та не подав відзив на позов та інші витребувані судом документи без поважних причин, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, оскільки :
По-перше, судом було належним чином виконано вимоги ч. 1 ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України.
По-друге, відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
У даному випадку, ухвала господарського суду від 21.05.14р. направлена господарським судом відповідачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (Т.1, а.с.159-160). Конверт з цією ухвалою повернуто відділенням поштового зв'язку з відміткою "за закінченням строку зберігання" (Т-1, а.с.242, 243). Отже відповідач вважається таким, що повідомлений належним чином про час і місце розгляду даної справи господарським судом.
По-третє, суд бере до уваги надані позивачем докази повідомлення відповідача про день, час та місце розгляду справи (Т-2, а.с.3-6).
В судовому засіданні 10.06.14р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, подані документи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
01.06.12р. між позивачем та відповідачем укладено договір оренди № 12-18/1977-А (далі - Договір оренди), відповідно до умов п. 1.1. якого позивач зобов'язується передати відповідачу в тимчасове платне користування рухоме майно, що зазначено у Додатках 1, 2 Договору, та нерухоме майно, що зазначено у Додатку 3 Договору, яке знаходиться на балансі позивача. Додатки № 1, № 2, № 3 є невід'ємною частиною даного Договору.
В п. 1.3. Договору оренди зазначено про те, що відповідач приймає на себе зобов'язання прийняти майно, своєчасно вносити плату та по закінченню строку оренди повернути майно з урахуванням його фізичного зносу.
Пунктом 1.6. Договору оренди передбачено строк оренди з 01.06.12р. по 29.05.15р.
Як зазначено в п. 1.8. Договору оренди, факт передачі майна в оренду та факт повернення майна з оренди оформляється відповідними Актами, які повинні бути підписані уповноваженими представниками обох сторін.
Згідно з п. 1.10. Договору оренди, плата за користування майном вираховується у відповідності з умовами розділу 3 даного Договору з моменту фактичної передачі майна в оренду та до моменту повернення майна з оренди.
Відповідач у порядку виконання даного Договору приймає на себе зобов'язання:
п. 2.3.1. Прийняти майно, яке передається йому в оренду, та вносити орендну плату на поточний рахунок позивача у розмірі та в строки, передбачені в розділі 3 даного Договору.
п. 2.3.2. Відповідач зобов'язується щомісяця відшкодовувати позивач послуги за тепло-, електропостачання згідно з засобами обліку, послуги на спільне використання технологічних мереж, вивіз сміття, перетоки реактивної енергії на підставі виставленого рахунку на протязі 10 днів з моменту їх отримання. Рахунки виставляються позивачем до 5 числа наступного за місяцем в якому були отримані послуги.
В п. 3.1. Договору оренди зазначено про те, що за користування орендованим майном встановлюються орендна плата у розмірі 4 032 грн., в тому числі ПДВ 20% - 672 грн., за один календарний місяць. Орендна плата підлягає індексації.
Оплата за оренду майна проводиться відповідачем щомісяця шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача до 25 числа місяця, наступного місяцю оренди (п. 3.2. Договору оренди).
Пунктом 4.2. Договору оренди передбачено, що у випадку порушення п. 3.2. даного Договору відповідач сплачує позивачу неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожний день прострочки розрахунку.
Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами, дата початку строку дії договору з 01.06.12р. по 29.05.15р. (п. 8.1. Договору оренди).
Так, на виконання умов вищезазначеного Договору оренди, 01.06.12р. позивачем було передано відповідачу рухоме та нерухоме майно, що підтверджують Акт приймання-передачі (Т-1, а.с.28-34).
01.06.13р. між сторонами укладено Додаткову угоду до Договору оренди, якою внесено зміни до п. 1.1. та 3.1.(Т-1, а.с. 35).
Як зазначає позивач, за період з червня 2012р. по жовтень 2013р. вартість наданих послуг та орендної плати по Договору оренди складає всього 97 803,37 грн., що підтверджується Актами наданих послуг (Т-1, а.с. 36-84), які підписані відповідачем без будь-яких зауважень та рахунками-фактурами (Т-1,а.с.85-133).
Відповідачем було сплачено за надані послуги та оренду всього 52 868,10 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку (Т-2, а.с. 16-45) та Актом звірки взаємних рахунків станом на 01.11.13р., який також був підписаний відповідачем без будь-яких зауважень (Т-1,а.с.134-137) .
Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі та наданим послугам у розмірі 44 935,27 грн.
В свою чергу, відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному Договору оренди на момент розгляду спору до господарського суду не надав. Крім того, відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.
Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.
Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку ( ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).
Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Частиною 1 статтею 761 Цивільного кодексу України визначено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.
В статті 762 Цивільного кодексу України зазначено про те, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Як зазначено в п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач свої зобов'язання по Договору оренди виконав належним чином, що підтверджують Акти приймання-передачі майна (Т-1, а.с.28-34), Акти наданих послуг (Т-1, а.с. 36-84), рахунки-фактури (Т-1, а.с.85-133). Вищезазначені документи підписані сторонами, а отже дана обставина свідчить про те, що позивач виконав свої зобов'язання по Договору оренди у повному обсязі і відповідач прийняв надані послуги без будь-яких зауважень.
Факт надання послуг також підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків станом на 01.11.13р., який підписаний відповідачем також без будь-яких зауважень.
Колегія суддів вважає, що відповідач визнав себе зобов'язаною особою по відношенню до позивача, оскільки вчинив дії щодо часткового погашення самим боржником основного боргу (а.с.Т-2, а.с.16- 45).
Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства України та умови Договору оренди, колегія суддів вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними та визнаними відповідачем, у зв'язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 611, 612, 625, 629, 759, 761, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 4, 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (52800, АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Леніна, буд. 76, код ЄДРПОУ 00178353) заборгованість по орендній платі та наданим послугам у розмірі 44 935,27 грн. (сорок чотири тисячі дев'ятсот тридцять п'ять грн. 27 коп.), витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн.00 коп.).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Головуючий колегії Суддя Суддя Н.Е. Петренко А.Є.Соловйова Ю.Ю.Первушин
Повне рішення складено 10.06.14р.
The court decision No. 39175016, Commercial Court of Dnipropetrovsk Oblast was adopted on 10.06.2014. The procedural form is Economic, and the decision form is Decision. On this page, you will find key data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find necessary data conveniently.
This decision relates to case No. 904/1238/14. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: