Справа № 1019/2087/12 Головуючий у І інстанції Свояк Д.В.Провадження № 22-ц/780/3448/14 Доповідач у 2 інстанції МатвієнкоКатегорія 46 05.06.2014
УХВАЛА
Іменем України
05 червня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
Головуючого - судді : Матвієнко Ю.О.,
суддів Волохова Л.А., Мельника Я.С.,
при секретарі Бевзюк М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Переяслав - Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 05 березня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошової компенсації,
ВСТАНОВИЛА:
В серпні 2012 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_1 на її користь 32000 грн. в рахунок компенсації половини вартості автомобіля НОМЕР_1, 2007 року випуску, та 25000 грн. в рахунок компенсації половини вартості трактора МТЗ 80, д.н.з. НОМЕР_2, 1986 року випуску, мотивуючи свої вимоги тим, що дані транспортні засоби були придбані ними за спільні кошти під час перебування у зареєстрованому шлюбі, в якому вони перебували з 05 вересня 1998 року по 30 червня 2009 року.
Не зважаючи на те, що транспортні засоби є спільною сумісною власністю сторін, ОСОБА_1 під час шлюбу з ОСОБА_2 у квітні 2009 року без її відома здійснив їхнє відчуження не в інтересах сім»ї, в зв»язку з чим ОСОБА_2 на підставі ст.ст. 60, 63, 65 СК України просила суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь половину вартості відчуженого майна.
В ході розгляду справи позивач зменшила розмір позовних вимог та просила стягнути з відповідача на свою користь половину вартості автомобіля ВАЗ 21101, д.н.з. НОМЕР_1, 2007 року випуску, в розмірі 19635 грн., та половину вартості трактора МТЗ 80-Л, д.н.з. НОМЕР_2, 1986 року випуску, в розмірі 22500 грн., обґрунтовуючи зменшення тим, що проведення призначеної судом автотоварознавчої експертизи транспортних засобів виявилось за неможливе через ненадання експерту транспортних засобів відповідачем та його батьком (свідком ОСОБА_3.), а вартість автомобіля ВАЗ 21101, д.н. НОМЕР_1, 2007 року випуску, підтверджується актом визначення вартості від 14.04.2009 року № 10/66 НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області, наявним в матеріалах справи, а трактора МТЗ 80-Л, д.н.з. НОМЕР_2, 1986 року випуску - даними про вартість аналогічних транспортних засобів, наявними в оголошеннях про їх продаж.
Рішенням Переяслав - Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 05 березня 2014 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 половину вартості автомобіля ВАЗ 21101, д.н.з. НОМЕР_1, 2007 року випуску, в розмірі 19635 грн., а також половину вартості трактора МТЗ 80-Л, д.н.з. НОМЕР_2, 1986 року випуску, в розмірі 22500 грн., а разом 42135 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач ОСОБА_1 подав на нього апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив рішення суду скасувати та закрити провадження у справі або залишити позовну заяву без розгляду.
Заслухавши доповідь доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі, зареєстрованому 05 вересня 1998 року. Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 30 червня 2009 року шлюб між сторонами розірвано.
Також встановлено, що під час перебування у шлюбі сторонами було придбано майно: у 2003 році трактор МТЗ 80-Л, д.н.з. НОМЕР_2, 1986 року випуску, у 2007 році легковий автомобіль ВАЗ 21101, д.н.з. НОМЕР_1, які були зареєстровані за ОСОБА_1
Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Враховуючи викладене, законним та обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що транспортні засоби, придбані під час перебування сторін у зареєстрованому шлюбі, є об»єктами права спільної сумісної власності сторін.
З матеріалів справи вбачається, що 13.04.2009 року, тобто під час шлюбу з ОСОБА_2, ОСОБА_1 здійснив відчуження трактора МТЗ 80-Л, д.н.з. НОМЕР_2, 1986 року випуску, ОСОБА_3 на підставі біржового договору купівлі-продажу від 13.04.2009 року, а 14.04.2009 року ОСОБА_1 на підставі біржового договору від 14.04.2009 року продав ОСОБА_3 легковий автомобіль ВАЗ 21101, д.н.з. НОМЕР_1.
Таким чином, відповідач ОСОБА_1 здійснив відчуження майна, що є спільною сумісною власністю його та позивача ОСОБА_2, без згоди на це останньої, що порушує її права, закріплені в ст. 63 СК України, відповідно до якої дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Враховуючи викладене, зважаючи на те, що ОСОБА_2 згоди на розпорядження майном, що є спільною сумісною власністю сторін, ОСОБА_1 не давала, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача половини вартості відчуженого ним майна, кошти за продаж якого були використані ним не в інтересах сім»ї.
Погоджується колегія суддів і з визначеним судом розміром компенсації, оскільки він підтверджується наявними в справі письмовими доказами та відповідачем спростований не був.
Доводи апеляційної скарги про те, що легковий автомобіль ВАЗ 21101, д.н.з. НОМЕР_1, та трактор МТЗ 80-Л, д.н.з. НОМЕР_2, 1986 року випуску, не є спільною сумісною власністю сторін ОСОБА_2 та ОСОБА_1, оскільки були придбані не за їхні кошти, а за особисті кошти ОСОБА_3, законності та обґрунтованості висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки не підтверджуються жодними доказами.
Інших доводів, які б спростували законність та обґрунтованість рішення суду, апеляційна скарга ОСОБА_1 не містить.
Оскільки судом першої інстанції повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи, дана належна правова оцінка доказам, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а ухвалене рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Переяслав - Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 05 березня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий :
Судді :
The court decision No. 39162706, Kyiv Regional Court of Appeal was adopted on 05.06.2014. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential information about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find important information conveniently.
This decision relates to case No. 1019/2087/12. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: