Court ruling № 39150330, 11.06.2014, Kharkiv District Administrative Court

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

11.06.2014 р. № 820/9017/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Заічко О.В.,

при секретарі судового засідання - Демченко В.В.,

за участю представників сторін:

позивача - Крутька Т.М.,

відповідача - Юсупової М.С .,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комітет об"єднаних аудиторів" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій неправомірними,- В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Комітет об"єднаних аудиторів", з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд визнати неправомірними дії відповідача щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Комітет об"єднаних аудиторів" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 01.11.2013 року, за результатами якої складено акт від 22.04.2014 року № 1075/20-31-22-03-07/35698428.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що у спірних правовідносинах рішення про проведення перевірки було прийнято суб'єктом владних повноважень на підставі постанови слідчого СУ ФР ГУ Міндоходів у Харківській області від 01.11.2013 року про призначення у кримінальному провадженні позапланової документальної перевірки з питань дотримання податкового законодавства підприємством позивача.

Також представник позивача відмітив, що кримінальне провадження, у якому винесена відповідна постанова, було розпочато за фактом вчинення кримінального правопорушення посадовими особами ТОВ "Комітет об"єднаних аудиторів" , але позивачем її отримано не було, як і повідомлення про підозру, а посилання в акті перевірки на таке порушення як анулювання свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ позивачем вважається безпідставним з огляду на те, що це рішення було оскаржено до суду та скасовано, а відповідна постанова суду набрала законної сили, а отже: спірні дії відповідачем було заподіяно з порушенням закону, а вказаний акт перевірки порушує ділову репутацію платника податків. Посилаючись на викладені обставини у позовній заяві, представник позивача просив суд ухвалити рішення про задоволення заявлених вимог.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на обставини, викладені у письмових запереченнях, а саме: на ст. ст. 75, 78 Податкового кодексу України, зазначивши, що проведення документальних перевірок є правом податкового органу, які вчиняються, зокрема за такої обставини, як отримання судового рішення суду ( слідчого судді) про призначення перевірки або постанови органу, що здійснює оперативно - розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону. Тобто законодавством України передбачено право слідчого в межах кримінального провадження відповідною постановою призначати проведення перевірок платників податків, при цьому податковим органом виноситься відповідний наказ.

Представник ДПІ у судовому засіданні звернув увагу суду, що за таких обставин статус матеріалів перевірки та висновків контролюючого органу визначається кримінально- процесуальним законом, які передаються правоохоронному органу, який призначав таку перевірку, а податкове повідомлення - рішення, відповідно до вимог п. 78.4 ст.78 ПК України не приймається до набрання законної сили відповідним рішенням суду

Суд, заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, проаналізувавши норми матеріального та процесуального права приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.6 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним та неупередженим судом, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України адміністративною справою є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 6 ст. 3 КАС України адміністративний позов - це звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах. До компетенції адміністративних судів відноситься, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України спори фізичних та юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правового акту чи правового акту індивідуальної дії, дій чи бездіяльності.

Акт (довідка) суб'єкта владних повноважень - це рішення уповноваженого суб'єкта права, що регулює суспільні відносини за допомо гою встановлення (зміни, скасування, зміни сфери дії) правових норм, а також визначення (зміни, припинення) на основі цих норм прав і обов'язків учасників конкретних правовідносин, міри відповідальності конкретних осіб за скоєне ними правопорушен ня. Він оформлюється у встановленому законом випадку у ви гляді письмового документа (акта-документа). Довідка податкового органу у даному випадку, як і акт перевірки - не породжує ніяких правових наслідків та не є нормативно-правовим актом чи актом індивідуальної дії, а відтак не є рішенням в розумінні п. 1 ст. 17 КАС України. Тобто, предметом оскарження в адміністративному суді не можуть бути висновки акту перевірки, оскільки висновки акту перевірки не носять обов'язкового характеру для особи, яка перевіряється, не встановлюють, не припиняють та не змінюють правовідносини, права та обов'язки осіб, не породжують правових наслідків.

Із змісту позовних вимог вбачається, що позивачем оскаржуються дії відповідача, які стосуються проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Комітет об"єднаних аудиторів" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 01.11.2013 року, тобто фактично оспорюються відображення відповідних висновків контролюючого органу, викладених в акті перевірки.

Суд також зазначає, що дії стосовно проведення спірної перевірки є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог чинного законодавства. Саме по собі проведення перевірки не створює для суб'єкта господарювання жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав, а отже не впливає на стан суб'єктивних прав та обов'язків особи.

Оспорювані за цим позовом процедурні дії податкового органу з проведення перевірки не мають самостійного правового значення, оскільки не являють собою остаточне волевиявлення владного суб'єкта; в подальшому з урахуванням вчинених дій податковим органом може бути прийнято рішення стосовно прав та обов'язків позивача.

Як випливає зі змісту статті 2 КАС до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Обов'язковою ознакою рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, як предмета адміністративного спору, є прямий (безпосередній) вплив рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень на правовий статус фізичної чи юридичної особи, тобто обмеження її прав, свобод, покладення на неї обов'язків. Прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, як правило, є результатом вчинення ряду дій, зокрема, проведення перевірки. З огляду на те, що в правовому регулюванні приймає участь саме рішення суб'єкта владних повноважень, а не окремі дії, вчинені у процесі здійснення владних повноважень, за результатами яких прийнято рішення, ці дії не можуть бути предметом оскарження до адміністративного суду окремо від оскарження рішення. Обставини щодо вчинення цих дій входять до предмету доведення у справі за позовом про скасування рішення суб'єкта владних повноважень, а їх правова оцінка судом на відповідність встановлених законом компетенції суб'єкта владних повноважень та порядку їх вчинення може бути підставою для скасування рішення як протиправного внаслідок вчинення посадовими особами суб'єкта владних повноважень дій не у спосіб та не у порядку, встановлених законом.

Таким чином, неодмінною ознакою рішення, дії або бездіяльності, оскарження яких підпадає під юрисдикцію адміністративних судів відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС, є їхня юридична значимість та вчинення безпосереднього впливу на стан суб'єктивних прав та обов'язків особи.

Однак, оскаржувані за цим позовом дії податкової інспекції з проведення перевірки Товариства не відповідають наведеним критеріям.

Адже, такі дії є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог чинного законодавства. Висновки посадових осіб податкового органу, викладені в акті перевірки, не є обов'язковими для платника.

Тому саме по собі проведення перевірки не створює для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав.

Слід також зазначити, що оспорювані за цим позовом процедурні дії податкового органу з проведення перевірки не мають самостійного правового значення, оскільки не являють собою остаточне волевиявлення владного суб'єкта; в подальшому з урахуванням вчинених дій податковим органом може бути прийнято рішення стосовно прав та обов'язків позивача.

А відтак розглядувані дії податкового органу не підпадають під дію пункту 1 частини другої статті 17 КАС та не можуть бути предметом розгляду в адміністративному суді.

З урахуванням викладеного, оскаржувані дії ДПІ не можуть бути предметом розгляду в адміністративному суді, у зв'язку з чим провадження у справі підлягає закриттю.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 157 КАС суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Зважаючи на те, що обраний позивачем спосіб захисту права не відповідає вимогам чинного законодавства та не підлягає розгляду в суді, провадження в адміністративній справі слід закрити.

Відповідно до ч. 3 ст. 157 КАС України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена. Повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 133, 157, 165, 185,186 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Закрити провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комітет об"єднаних аудиторів" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій неправомірними.

Роз'яснити позивачу, що повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Заічко О.В.