Court ruling № 39137718, 27.05.2014, Lviv Administrative Court of Appeal

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2014 року Справа № 758/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Сеника Р.П.,

суддів Попка Я.С., Хобор Р.Б.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09.12.2013 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ВЕЕМ - Меблісервіс» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.04.2013 року № 0002791520/5675

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія ВЕЕМ - Меблісервіс» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, в якому просить визнати протиправним податкове повідомлення-рішення від 03.04.2013 року № 0002791520/5675, яким до підприємства застосовано штрафні санкції в сумі 9510,26 грн за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання з податку на додану вартість, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 23.04.2012 року № 0002532300/3128.

В обґрунтуваннях позовних вимог, позивач посилається на те, що підставою винесення податкового повідомлення-рішення від 03.04.2013 року № 0002791520/5675 є несвоєчасна сплата податкового повідомлення-рішення від 23.04.2012 року № 0002532300/3128. Зазначає, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13.06.2013 року у справі № 813/1365/13-а податкове повідомлення-рішення від 23.04.2012 року № 0002532300/3128, винесене на підставі акта перевірки від 06.04.2012 року № 234/41/22-1009/30582851, - скасовано. У зв'язку з наведеним, позивач вважає, що відповідачем при винесенні оскаржуваного податкового-повідомлення рішення, не враховано положення п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України, а відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 03.04.2013 року № 0002791520/5675 прийнято на підставі невірного застосування норм законодавства України та підлягає скасуванню.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 09.12.2013 року позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова Головного управління Міністерства доходів та зборів України у Львівській області № 0002791520/5675 від 03.04. 2013 року.

Постанову суду першої інстанції оскаржила Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міністерства доходів та зборів України у Львівській області, яка в апеляційній скарзі просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Апеляційні вимоги обгрунтовує тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, неповністю з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

З матеріалів справи видно, що ДПІ у Шевченківському районі м. Львова було проведено перевірку дотримання ТзОВ «Компанія ВЕЕМ - Меблісервіс» вимог п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України за період з 04.05.2012 року по 20.07.2012 року, результати якої відображені в акті від 28.03.2013 року № 79/15-2/30582851 і як вбачається з Акта, перевіркою встановлено несвоєчасну сплату самостійно визначеного грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість. Підставою проведення нарахування узгодженого податкового зобов'язання визначено податкове повідомлення-рішення від 23.04.2012 року № 0002532300/3128. На підставі висновків зазначеного акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.04.2013 року № 0002791520/5675, яким до підприємства застосовано штрафні санкції в розмірі 9510,26 грн за затримку сплати суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 47551 грн.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено актом перевірки від 28.03.2013 року № 79/15-2/30582851, що штрафні санкції до позивача були застосовані податковим органом за порушення сплати суми податкового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 23.04.2012 року № 0002532300/3128 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників сторін встановлено, що позивач скористався правом оскарження податкового повідомлення-рішення та 22.02.2013 року Львівським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі щодо оскарження податкового повідомлення-рішення від 23.04.2012 року № 0002532300/3128.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13.06.2013 року у справі № 813/1365/13-а позивачеві задоволено позовні вимоги та скасовано податкове повідомлення-рішення від 23.04.2012 року № 0002532300/3128 винесеного на підставі акта перевірки від 06.04.2012 року № 234/41/22-1009/30582851.

Позивач листом від 05.06.2013 року повідомлено ДПІ у Шевченківському р-ні м. Львова про те, що вищевказане повідомлення-рішення оскаржене до суду та 22.02.2013 року ухвалою Львівського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі, тому просив відкликати податкове повідомлення-рішення від 03.04.2013 року № 0002791520/5675. Однак ДПІ у Шевченківському р-ні м. Львова не було надано відповіді позивачу та не відкликано оскаржуване повідомлення-рішення.

Статтею 19 Конституції України зобов'язано органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ч. 3 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Беручи до уваги наведене та те, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, відповідно до вимог ст. 71 КАС України не довів правомірність свого рішення, суд дійшов висновку про те, що у податкового органу не було правових підстав для застосування до ТзОВ «Компанія ВЕЕМ - Меблісервіс» штрафних санкцій, а податкове повідомлення-рішення від 03.04.2013 року № 0002791520/5675 прийняте без урахування вимог Податкового кодексу України та з порушенням передбачених ст. 2 КАС України принципів.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області - залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09.12.2013 року в справі № 813/8100/13а - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий: Р.П. Сеник

Судді : Р.Б. Хобор

Я.С. Попко