Court ruling № 39131586, 08.08.2013, Dnipropetrovsk Administrative Court of Appeal

У Х В А Л А

іменем України

08 серпня 2013 року

справа № 2а/0470/5598/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.,

за участю представників:

позивача: – не з’явився,

відповідача: – не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 липня 2012 року

у справі № 2а/0470/5598/12

за позовом приватного підприємства «Медпром Капітал»

до Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби

про визнання дій протиправними, –

ВСТАНОВИВ:

У травні 2012 року приватне підприємство «Медпром Капітал» звернулося у Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій по проведенню перевірки на підставі якої складено акт № 73/232/36607389 від 11 квітня 2012 року щодо визнання нікчемними правочинів між позивачем та його контрагентами на підставі статей 202, 203, частин 1, 2 статті 215, пункту 1 статті 216, статті 234 Цивільного кодексу України, визнання недійсним завищення суми податкового кредиту на суму 814539,36 грн., завищення податкових зобов’язань з податку на додану вартість на суму 319484,70 грн., на підставі Закону України «Про податок на додану вартість» та Податкового кодексу України.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 липня 2012 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Дніпропетровська подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явилися, відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції – скасуванню, провадження у адміністративній справі – закриттю з наступних підстав.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Судом першої інстанції встановлено наступні фактичні обставини справи.

Криворізькою південною міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби проведено позапланову невиїзну документальну перевірку приватного підприємства «Медпром Капітал» з питань достовірності формування податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01 жовтня 2011 року по 31 жовтня 2011 року, за результатами якої складено акт від 11 квітня 2012 року № 73/232/36607389, основною тезою якого є висновок відповідача про нікчемність в силу припису закону правочинів укладених між позивачем та його контрагентами.

Вирішуючи спір та задовольняючи позовні вимоги про визнання протиправними дій посадових осіб Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо викладення в акті перевірки висновків про визнання нікчемними правочинів між позивачем та його контрагентами на підставі статей 202, 203, частин 1, 2 статті 215, пункту 1 статті 216, статті 234 Цивільного кодексу України, визнання недійсним завищення суми податкового кредиту на суму 814539,36 грн., завищення податкових зобов’язань з податку на додану вартість на суму 319484,70 грн., на підставі Закону України «Про податок на додану вартість» та Податкового кодексу України, суд першої інстанції виходив з того, що інформація про можливе порушення позивачем вимог податкового законодавства не є достатньою підставою для проведення позапланової документальної невиїзної перевірки за підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, крім того, відповідачем не наведено зміст відомостей про факт порушення податкового законодавства.

Суд апеляційної інстанції не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції та вбачає наявність підстав для закриття провадження у справі, зважаючи на наступне.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем фактично оскаржується акт перевірки № 73/232/36607389 від 11 квітня 2012 року.

Однак, предметом спору в адміністративній справі не можуть бути акти перевірки, оскільки зазначені акти не є рішеннями суб’єкта владних повноважень у розумінні статей 2, 17 Кодексу адміністративного судочинства України, не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов’язків у платника податків, а отже, не породжують для позивача ніяких правових наслідків, які можуть бути предметом спору.

При цьому, дії державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська по оформленню акту перевірки є способом реалізації наданої суб’єкту владних повноважень компетенції, акт є формою фіксації і носієм податкової інформації.

Виходячи з наведеного, відсутність правових наслідків для позивача за зазначеним актом перевірки, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Керуючись пунктом 4 статті 198, статтями 203, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, –

ухвалиВ:

Апеляційну скаргу Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби – задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 липня 2012 року – скасувати.

Провадження у справі закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим