Decision № 39123186, 22.05.2014, Commercial Court of Kharkiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2014 р.Справа № 922/1564/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Макаренко О.В.

при секретарі судового засідання Кубах І.М.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредмаш Сервіс", м. Кременчук до Товариства з обмеженою відповідальністю "Легал Світ", м. Харків про стягнення 65 000,00 грн. за участю представників сторін:

позивача - Пузь Ю.А., довіреність №2 від 02.09.2013 р.

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредмаш Сервіс", м. Кременчук (позивач) звернулося до господарського суду із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Легал Світ", м. Харків (відповідача) безпідставно отримані грошові кошти в розмірі 65 000,00 грн., а також просить суд покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 1827,00 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить суд позов задовольнити.

Відповідач про дату, час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, в судове засідання свого повноважного представника не направив, про причини неявки суду не повідомив, витребуваних судом документів до суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши надані позивачем докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

18 липня 2011 року між позивачем (покупець) та відповідачем (постачальник) було укладено договір поставки запасних частин №18-07/2011, за умовами якого відповідач зобов'язався поставити позивачеві запасні частини (надалі - товар), кількість, ціна та вартість яких вказані в узгоджених відповідачем заявках позивача, а позивач зобов'язався прийняти та оплатити кількість товару.

Відповідно до підписаної між сторонами Специфікації сторонами було визначено найменування, кількість та вартість товару на загальну суму 83 010,00 грн.

Згідно з п. 7.1. договору даний договір діє до 31 грудня 2011 року включно або до повного виконання договірних зобов'язань.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору відповідач поставив позивачеві товар на загальну суму 83 010,00 грн., про що свідчить видаткова накладна №ЛС-00018/8 від 18.07.2011 р., яка підписана уповноваженими представниками сторін.

Позивач виконав свої договірні зобов'язання за договором поставки належним чином, оплатив товар на загальну суму 83 010,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1336 від 16.08.2011 р. на суму 83 010,00 грн.

Судом також встановлено, що позивач перерахував на рахунок відповідача 65 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1337 від 16.08.2011 р., де в призначенні платежу зазначено: "оплата за зап.частини згідно дог. №18-07/2011 від 18.07.2011 р. в тому числі ПДВ 10833,33 грн."

Відповідач грошові кошти в розмірі 65 000,00 грн. отримав, але товар відповідачеві на суму 65 000,00 грн. не поставив.

Позивач надіслав на адресу відповідача вимогу від 27.02.2014 р. б/н, в якій просив відповідача на протязі 7 банківських днів з моменту отримання даної вимоги повернути позивачеві безпідставно отримані кошти в розмірі 65 000,00 грн., перераховані на рахунок відповідача платіжним дорученням №1337 від 16.08.2011 р. Проте відповідач залишив дану вимогу без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Звертаючись до суду з вимогою про безпідставно отримані грошові кошти в розмірі 65 000,00 грн. позивач вказав, що зазначені грошові кошти є безпідставно набутими відповідачем, тому до спірних правовідносин мають бути застосовані норми ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

В пункті 3.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог.

З огляду на викладене, суд вважає, що до даних спірних правовідносин мають бути застосовані норми ч. 2 ст. 693 ЦК України, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач грошові кошти в розмірі 65 000,00 грн., перераховані позивачем на підставі договору поставки запасних частин №18-07/2011 від 18.07.2011 р., отримав, але товар на цю суму позивачеві не поставив.

На вимогу позивача повернути кошти, отримані за договором поставки запасних частин №18-07/2011 від 18.07.2011 р., відповідач не відповів, коштів позивачу не повернув.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу (ст. 33 ГПК України).

Згідно зі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладені обставини, норми закону і на те, що суму попередньої оплати відповідачем не сплачено і не спростовано, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача попередньої оплати в розмірі 65 000,00 грн. правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до вимог якої судовий збір в розмірі 1 827,50 грн. має бути покладено на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 692, 693, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4, 4-3, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Легал-Світ" (61153, м. Харків, проспект П'ятдесятиріччя ВЛКСМ, 54-А, офіс 315-А, код ЄДРПОУ 37191226) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредмаш Сервіс" (39600, Полтавська область, м. Кременчук, проїзд Галузевий, 20, код ЄДРПОУ 36618647, п/р 26001300001193 в АБ "ДіамантБанк", МФО 320854, п/р26006501332336 в ПАТ "ОТП Банк", МФО 300528, п/р26004301017630 в ПАТ "Терра Банк", МФО 380601, п/р 26000060723670 в ПАТ "Приватбанк", МФО 331401) заборгованість в розмірі 65 000,00 грн. та судовий збір в розмірі 1 827,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27.05.2014 р.

Суддя О.В. Макаренко