Court ruling № 39114, 14.06.2006, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

                                             і м е н е м   У к р а ї н и

         14 червня 2006 року                                                           м. Київ

         Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого Смоковича М.І.,

суддів: Весельської Т.Ф., Горбатюка С.А., Чумаченко Т.А., Мироненка О.В.,        

з участю секретаря судового засідання:  Пархоменко О.В.,

представників позивача: Богдана О.Б., Чуєва С.В., Логвин Т.В.,

представника відповідача: Українець Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю „Векта” (далі – ТзОВ „Векта”) до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва (далі – ДПІ у Печерському районі м. Києва) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ТзОВ „Векта” на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26 жовтня 2005 року,

в с т а н о в и л а :

         У березні 2004 року ТзОВ „Векта” звернулося в суд із позовом до ДПІ в Печерському районі м. Києва про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №284/26-062/3 від 4 лютого 2004 року та №285/26-062/3 від 4 лютого 2004 року.

         Вимоги обґрунтовувало тим, що відповідно до акту перевірки №107/2611/31861115 від 24 жовтня 2003 року ДПІ у Печерському районі м. Києва провело донарахування податку на додану вартість, так як рішенням Солом’янського районного суду м. Києва від 29 травня 2003 року визнано недійсними установчі документи та скасовано реєстрацію Закритого акціонерного товариства „Меридіан” (далі – ЗАТ „Меридіан”), яке виписало податкові накладні, на підставі яких позивач визначив склад податкового кредиту.

         ТзОВ „Векта” вважало, що такий висновок ДПІ у Печерському районі м. Києва є неправомірним, мотивуючи тим, що на час укладення угод ЗАТ „Меридіан” функціонувало як платник податку та  видало належним чином оформлені податкові накладні.

         Рішенням господарського суду міста Києва від 4 серпня 2005 року позов задоволено.

         Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26 жовтня 2005 року зазначене рішення господарського суду міста Києва від 4 серпня 2005 року скасовано та у позові відмовлено.

         У касаційній скарзі ТзОВ „Векта”, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального і процесуального права, просило скасувати постанову апеляційного суду та залишити без зміни рішення суду першої інстанції.

         Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

         Відповідно до пункту 1.3 статті 1 Закону України „Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997 року №168/97 із змінами та доповненнями (далі – Закон) платник податку – особа, яка згідно з цим Законом зобов’язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка ввозить (пересилає) товари на митну територію України.

         Згідно до підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

         Пунктом 9.3 статті 9 Закону передбачено, що особи, які підпадають під визначення платників податку згідно з статтею 2 цього Закону, зобов’язані зареєструватися як платники податку в органі державної податкової служби за місцем їх знаходження.

         Оскільки рішенням суду скасовано державну реєстрацію та визнано недійсними установчі документи ЗАТ „Меридіан” з моменту їх складання, то це товариство у розумінні підпунктів 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону не мало права на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних.

         Отже, висновки апеляційного суду про те, що позивач усупереч приписів статті 7 Закону склав податковий кредит на підставі податкових накладних, виданих не платником податку на додану вартість, є правильними.

         З огляду на вище викладене, доводи відповідача, зазначені в касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.

         За таких обставин суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні нової постанови.

         Керуючись ст.ст. 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

         Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Векта” залишити без задоволення.

         Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26 жовтня 2005 року по даній справі залишити без зміни.

         Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскарженою за винятковими обставинами до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

         Головуючий                                                      Смокович М.І.

                    судді                                                       

                                                                Весельська Т.Ф.

                                                              Горбатюк С.А.

                                                                 Мироненко О.В.

                                                                Чумаченко Т.А.