Court ruling № 39091237, 14.04.2014, Vinnytsia Regional Court of Appeal

Справа №149/3905/13-к

Провадження №11-кп/772/315/2014

Головуючий в суді 1-ї інстанції Олійник І.В.

Доповідач Рупак А.А.

У Х В А Л А

іменем України

14 квітня 2014 р. місто Вінниця

колегія суддів судової палати з кримінальних справ

апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого Рупака А.А.

суддів Федчука В.В., Сілакова С.М.

при секретарі Міхневич І.А.

з участю прокурора Миколайчука Д.Г.

захисника ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці кримінальне провадження №12013010330000490 від 09.08.2013 року за апеляційними скаргами заступника прокурора Вінницької області Хоменчука О.А., засудженого ОСОБА_3 на вирок Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 17 лютого 2014 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, студента МАУП, інваліда ІІ групи, не одруженого, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначено покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_3 від відбуття призначеного покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 76 КК України забовя'зано ОСОБА_3 повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну свого постійного місця проживання та періодчино з'являтись для реєстрації до органів кримінально-виконавчої інспекції

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_4 30000 (тридцять тисяч) гривень моральної шкоди та 700 (сімсот) гривень витрат на правову допомогу.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь комунального підприємства «Хмільницька центральна районна лікарня» 3403 (три тисячі чотириста три) гривні 37 копійок витрат на стаціонарне лікування потерпілого.

Відповідно до вироку суду, ОСОБА_3 09.08.2013 року біля 17.30 годин керуючи автомобілем марки ВАЗ-211040 держномер НОМЕР_1, рухаючись по дорозі з села Сальниця до смт. Уланів Хмільницького району під час здійснення маневру обгону порушення вимог п.п.12.1, 12.3 ПДР України не врахував дорожню обстановку, при виникненні небезпеки не вжив заходів до негайного зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, виїхав на зустрічне узбіччя та допустив зіткнення з деревом тополі. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля ОСОБА_4 отримав тяжкі тілесні ушкодження.

В апеляційній скарзі заступника прокурора Вінницької області Хоменчука О.А. ставиться питання про скасування вироку Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 17.02.2014 року через неправильне застосування кримінального закону та постановлення нового вироку, яким звільнити обвинуваченого від відбування основного покарання з іспитовим строком. Апеляція мотивована тим, що суд звільнив обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування як основного, так і додаткового покарання, що є неприпустимим.

В апеляційній скарзі обвинуваченого ОСОБА_3 ставиться питання про зміну вироку в частині призначення покарання та скасування в частині вирішення цивільного позову. Апеляція мотивована тим, що суд призначаючи додаткове покарання не врахував, що внаслідок ДТП він став інвалідом та потребує керування транспортними засобами, а вирішуючи цивільний позов не врахував, що до участі у справі не була притягнута страхова компанія, яка повинна відшкодовувати моральну шкоду.

Прокурор Миколайчук Д.Г. підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених в ній та просить її задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_2 підтримали вимоги своєї апеляції.

Заслухавши доповідача, виступи учасників провадження, дослідивши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга заступника прокурора Вінницької області не підлягає до задоволення, а апеляційну скаргу обвинуваченого слід задовольнити.

Відповідно до ч.1 ст.405 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційних скарг.

Суд правильно встановив фактичні обставини справи і дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення. Даний висновок ґрунтується на зібраних у встановленому законом порядку та належним чином перевірених судом доказах, які в апеляціях не заперечуються.

При вирішенні питання про обґрунтованість апеляційної скарги прокурора, колегія суддів виходить з того, що частиною першою статті 75 КК України визначено вичерпний перелік покарань, щодо яких суд може ухвалити рішення про звільнення від їх відбування з випробуванням. До додаткових покарань, зокрема і позбавлення права керувати транспортними засобами, таке звільнення не застосовується. Незазначення цієї обставини у резолютивній частині вироку не змінює його суті щодо звільнення особи від відбування лише основного покарання.

Натомість вирішуючи питання про задоволення апеляційної скарги засудженого колегія суддів вважає, що ухвалюючи рішення при призначення обвинуваченому ОСОБА_3 додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами на певний строк суд не врахував, що додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами згідно з санкцією ст.286 КК України застосовується у випадку грубого порушення правил дорожнього руху, якими слід вважати керування транспортними засобами в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, перевищення швидкості, недотримання правил проїзду пішохідних переходів, руху на заборонений сигнал світлофору, виїзду на смугу зустрічного руху. Як вбачається з матеріалів справи, вищезазначені порушення ПДР України ОСОБА_3 допущені не були. Натомість з медичних документів вачається, що ОСОБА_3 протипоказана тривала ходьба через обмеження життєдіяльності до самообслуговування. З огляду на вказані обставини колегія суддів вважає за можливе не призначати обвинуваченому додаткового покарання.

Стосовно доводів апеляційної скарги обвинуваченого в частині неправильного вирішення цивільного позову потерпілої ОСОБА_4, колегія суддів приходить до висновку, що під час розгляду зазначеного цивільного позову в межах кримінального провадження судом були допущені такі порушення кримінального процесуального закону, які тягнуть за собою скасування вироку в цій частині з направленням на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.

Так, відповідно до ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається за правилами цього кодексу, проте у випадку не врегулювання цивільних правовідносин кримінальним процесуальним законом, слід застосовувати норми ЦПК України. Ст.33 ЦПК України та ст.1194 ЦК України врегульовано залучення особи, яка несе цивільно-правову відповідальність за завдану коду (страхової компанії). Назалучення останньої в подальшому позбавляє можливості обвинуваченого звернутись в порядку регресу про повернення коштів. З наведених підстав вирок в частині вирішення цивільного позову підлягає скасуванню з направленням на новий розгляд в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 409, 414, 420 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Вінницької області Хомечука О.А. залишити без задоволення, апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 задовольнити.

Вирок Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 17.02.2014 року у кримінальному провадженні №12013010330000490, внесеного до єдиного реєстру досудових розслідувань 09.08.132 року, по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України змінити.

З покарання, призначеного ОСОБА_3, виключити додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами на певний строк.

Вирок суду в частині вирішення цивільного позову потерпілого ОСОБА_4 в частині відшкодування моральної школи скасувати, справу в цій частиені направити на новий розгляд в порядку цивільного судочинства.

В решті вирок залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді:

З оригіналом вірно: