ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
_______________
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
05.06.14
№ 910/10711/14
Суддя Капцова Т.П., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальнію "Компанія Галаксі"
до Комунального підприємства "Школяр" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації
про стягнення 333192,98 грн.
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до ч.1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України), в одній позовній заяві може бути об’єднано кілька вимог, зв’язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога позову, яка являє собою його предмет.
Підставою позову є фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Отже, об’єднані вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтується позов в цілому.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Отже, допускається можливість об’єднання в одній позовній заяві кілька вимог, але за умови, що фактичні обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами.
Однак, звертаючись до Господарського суду міста Києва, позивач об'єднав у позовній заяві вимоги за двома окремими самостійними договорами: Договором поставки №10/04-11 від 04.01.2013р. та Договором поставки №11 від 09.01.2014р.
Підстави виникнення вимог позивача різні Договір поставки №10/04-11 від 04.01.2013р. та Договір поставки №11 від 09.01.2014р.
Як вказує позивач в позовній заяві, вимоги за Договором поставки №10/04-11 від 04.01.2013р. підтверджуються видатковими накладними №0000024 від 04.11.13р., №00000041 від 06.11.2013р., №00000065 від 11.11.13р., №00000123 від 18.11.13р., №00000179 від 27.11.13р., №00000009 від 02.12.13р., №00000055 від 09.12.13р., №00000111 від 16.12.13р., №00000145 від 23.12.13р., №00000154 від 21.10.13р., а вимоги за Договором поставки №11 від 09.01.2014р. підтверджуються видатковою накладною №00000084 від 23.01.14р., №00000123 від 31.01.14р., №0000088 від 19.02.14р., №00000123 від 26.02.14р.
При цьому, позивачем до позовної заяви не долучено видаткової накладної №00000154 від 21.10.2013р., а видатковими накладними №00000084 від 23.01.14р., №00000123 від 31.01.14р., №0000088 від 19.02.14р. та №00000123 від 26.02.14р. підтверджується поставка товару за Договором поставки №10/04-11 від 04.01.2013р.
Таким чином, вимоги за вказаними договорами поставки підтверджуються різними доказами.
Порядок розрахунків за вказаними договорами є різним, так, за Договором поставки №10/04-11 від 04.01.2013р. покупець зобов’язується повністю розрахуватись з постачальником протягом 10 банківських діб з моменту поставки, а за Договором поставки №11 від 09.01.2014р. покупець зобов’язується повністю розрахуватись з постачальником протягом 10 банківських діб з моменту поставки після отримання коштів за бюджетне харчування.
Отже, вказані Договори є самостійно існуючими правочинами, а тому підстави виникнення вимог позивача різні.
Таким чином, об’єднання вимог по двом самостійним правочинам в одній позовній заяві суперечить правилам статті 58 ГПК України, оскільки заявлені вимоги за кожним з договорів не пов’язані ані підставами виникнення, ані поданими доказами.
Відповідно до п. 3.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК). Наприклад, господарський суд повинен повернути позовну заяву без розгляду, якщо, зокрема, об'єднано вимоги про стягнення сум боргу, який виник з різних договорів або інших правочинів.
З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що заявивши позовні вимоги по двом різним договорам, позивачем порушено правила об'єднання вимог в одній позовній заяві, сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав та взаємовідносин сторін та утруднить вирішення спору, а тому такі вимоги належить роз'єднати.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо, зокрема, порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.
Вказуючи в позовній заяві про надходження часткової оплати від відповідача, позивач доказів, що підтверджують викладені обставини до позовної заяви не долучає, а на них в позовній заяві не посилається.
Також, позивачем не надано обгрунтованого розрахунку суми основного боргу, 3 % річних та пені з посиланням на умови договорів поставки в частині визначення періодів прострочення та з врахуванням надходження часткової оплати від відповідача.
Крім того, позивач не надає докази надходження коштів за бюджетне харчування (п.4.1. Договорів), а в позовній заяві на такі докази не посилається та не наводить нормативно-правового обґрунтування правових підстав стягнення заборгованості за відсутності надходження бюджетних коштів.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
Керуючись п.п.3, 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. Повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
2. Звернути увагу позивача, що відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Суддя Капцова Т.П.
Додаток:
1. Позовна заява з платіжним дорученням №380 від 21.05.2014р. та доданими до неї документами на 45 арк.
The court decision No. 39085215, Commercial Court of Kyiv was adopted on 05.06.2014. The procedural form is Economic, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful data about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find important data quickly.
This decision relates to case No. 910/10711/14. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: