Court ruling № 39062893, 19.05.2014, Lviv Administrative Court of Appeal

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2014 року Справа № 876/5424/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Обрізко І.М.

суддів Левицької Н.Г., Сапіги В.П.

за участю секретаря судового засідання Гелецького П.В.

розглянувши у відкритому судовому засідання в місті Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2012 року по справі за позовом приватного акціонерного товариства «Промбуд» до державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство «Промбуд» звернулося з адміністративним позовом до державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000052301/0 від 25.01.2011 року.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням податкового законодавства. Зазначає, що при складанні декларації з податку на прибуток підприємство дотримувалось позиції, що при веденні обліку приросту (убутку) вартості матеріальних ресурсів в незавершеному виробництві слід визначати вартість матеріальної частки саме у незавершеному виробництві (бух. рах. 23 «Виробництво»). Тобто, при розрахунку приросту (убутку) запасів у готовій продукції та у незавершеному виробництві відповідно до вимог п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» приймає участь виробнича собівартість.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2012 року позовні вимоги задоволено повністю. Як встановлено, позивач здійснював будівництво, розпочате у четвертому кварталі 2007 року житлового будинку із закладами громадського харчування та об'єктами обслуговування. Реалізація квартир здійснювалася за договорами купівлі - продажу нерухомого майна, яке буде створене в майбутньому. При складанні декларації з податку на прибуток підприємство дотримувалось позиції, що при веденні обліку приросту (убутку) вартості матеріальних ресурсів в незавершеному виробництві слід визначати вартість матеріальної частки саме у незавершеному виробництві (бух. рах. 23 «Виробництво»). Тобто, при розрахунку приросту (убутку) запасів у готовій продукції та у незавершеному виробництві відповідно до вимог п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» приймає участь виробнича собівартість. Правильність позиції підтверджено висновком судово - економічної експертизи.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, представником відповідача подано апеляційну скаргу, з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Покликання маються на те, що основним аргументом для задоволення позову є висновок судово - економічної експертизи. Однак, експертом помилково віднесено до довгострокових контрактів будівництва договори купівлі - продажу квартир, відтак висновки є хибними. При виконанні довгострокового договору норми п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не застосовуються. Проте, у випадку створення об'єкту нерухомості для подальшого продажу, що має місце, визначено інший порядок обліку, тобто розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів проводиться згідно п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Позивачем подано заперечення на апеляційну скаргу, де зазначено, що експерт у висновку надав оцінку не договорам, а виключно порядку ведення товариством бухгалтерського і податкового обліку при здійсненні будівництва. Судове рішення відповідає практиці Вищого адміністративного суду України від 10.04.2013 року та від 04.11.2013 року (а.с. 67-72).

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників розгляду, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що за результатами проведення планової виїзної перевірки ПАТ «Промбуд» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.09.2010 року складено акт №29/23-1/01272574 від 06.01.2011 року, на підставі якого винесено податкове повідомлення - рішення №0000052301/0 від 25.01.2011 року.

Позивач за період з 01.04.2009 року по 30.09.2010 року здійснював будівництво, розпочате в четвертому кварталі 2007 року, житлового будинку із закладами громадського призначення та об'єктами обслуговування.

Реалізація квартир здійснювалася товариством на підставі укладених договорів купівлі - продажу нерухомого майна, яке буде створене в майбутньому.

В акті перевірки № 29/23-1/01272574 від 06.01.2011 року податковий орган вказує, що внаслідок перевірки відображеного показника в рядку 01.2 Декларацій з податку на прибуток «приріст балансової вартості запасів» за період з 01.04.2009 року по 30.09.2010 рік встановлено його заниження. Вказане відхилення виникло внаслідок того, що ПАТ «Промбуд» не визначило суму приросту балансової вартості запасів, які обліковуються на рахунку бухгалтерського обліку 15 «Капітальні інвестиції», які повинні були б включатись до складу валових доходів по рядку 01.2 «приріст балансової вартості запасів».

При складанні декларації з податку на прибуток підприємство дотримувалось тієї позиції, що при веденні обліку приросту (убутку) вартості матеріальних ресурсів в незавершеному виробництві слід визначати вартість матеріальної частки саме у незавершеному виробництві (рахунок бух обліку 23 «Виробництво»), а отже, при розрахунку приросту (убутку) запасів у готовій продукції та у незавершеному виробництві на виконання вимог п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - приймає участь виробнича собівартість.

Водночас, з позиції податкового органу - ПАТ «Промбуд» занизило приріст балансової вартості запасів на суму придбаних товариством (дебет рахунків бухгалтерського обліку 203 «Паливно - мастильні матеріали», 205 «Будівельні матеріали») та списаних по бухгалтерському обліку на рахунок 23 «Виробництво» (дебет та кредит рахунку), з подальшим відображенням на рахунках 703 «Дохід від реалізації послуг» (дебет та кредит рахунку) та 15 «Капітальні інвестиції» (дебет рахунку), чим порушило вимоги п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», та відповідно, занизило валовий дохід, що відображався по р.01.2 «приріст балансової вартості запасів» декларацій з податку на прибуток підприємства.

Для вирішення цих розбіжностей була проведена судово - економічна експертиза, на підставі висновків якої встановлено, що порушення, викладені в акті планової виїзної перевірки від 06.01.2011 року, на основі якого винесене оскаржуване податкове повідомлення - рішення щодо заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств документально не підтверджуються, а також позиція підприємства, що при веденні обліку приросту (убутку) вартості матеріальних ресурсів в незавершеному виробництві слід визначати вартість матеріальної частки саме у незавершеному виробництві (бух. рах. 23 «Виробництво») є вірною.

Твердження апелянта про те, що експертом помилково віднесено до довгострокових контрактів будівництва договори купівлі - продажу квартир судовою колегією до уваги не беруться, оскільки експерт у висновку надав оцінку не договорам, а виключно порядку ведення товариством бухгалтерського та податкового обліку при здійсненні будівництва.

Крім того, позиція суду по спірним правовідносинам не суперечить практиці касаційного суду, що мається в матеріалах справи.

Відтак, з огляду на наведене, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську залишити без задоволення, постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2012 року по справі № 2а-2249/11/0970, без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня виготовлення ухвали в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.М. Обрізко

суддів Н.Г. Левицька

В.П. Сапіга

Повний текст виготовлено 26.05.2014 року