Court ruling № 39062349, 03.06.2014, Mykolaiv District Administrative Court

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

03 червня 2014 р. справа № 814/1497/14

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Мороз А. О., розглянув позовну заяву і додані до неї матеріали

Позивач 1: ОСОБА_1, АДРЕСА_1 Позивач 2: ОСОБА_2, АДРЕСА_1

доВідповідача 1: Центрального відділу ДВС Миколаївського міського управління юстиції, вул. Декабристів, 41/23, м. Миколаїв, 54020, Відповідача 2: ОСОБА_3, АДРЕСА_2

провизнання права власності на майно і звільнення майна з-під арештуВ С Т А Н О В И В:

Позивачі просять суд визнати за ними право спільної сумісної власності в рівних частках по 1/2 частці на автомобіль, зареєстрований на ім'я відповідача 2, а також звільнити майно (автомобіль) з-під арешту.

Стаття 107 ч. 1 п. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) покладає на суд обов'язок після одержання позовної заяви з'ясовувати, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Розглянувши позовну заяву і додатки до неї, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги не можуть бути розглянуті в порядку адміністративного судочинства.

Позивачі зазначають, що на підставі довіреності, виданої відповідачем 2, користуються спірним автомобілем, який було тимчасово затримано у зв'язку із оголошенням відповідачем 1 автомобіля у розшук. Вважають, що мають право власності на майно - автомобіль, яке порушено відповідачем 1 і підлягає захисту в судовому порядку. Посилаючись на норми ст. 60 ч. 1 Закону України "Про виконавче провадження", просять суд визнати за ними право власності та звільнити майно з-під арешту.

Відповідно до ст. 17 ч. 2 п. 1 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби визначені ст. 181 КАС України, згідно ч. 1 якої учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Отже, в порядку адміністративного судочинства розглядаються позови до державної виконавчої служби, предметом спору в яких є рішення, дії чи бездіяльність останньої.

Визнання права власності на майно, не є спором з приводу оскарження рішення, дії чи бездіяльності.

Право власності за своєю юридичною природою є правом цивільним, що підтверджується нормами книги 3 розділу 1 глави 23 Цивільного кодексу України.

Як визначено ст. 17 ч. 1 п. 1 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Таким чином, вимоги позивачів щодо визнання права власності є вимогами, які повинні розглядатись за правилами цивільного судочинства, цивільним судом, який визначається із дотриманням правил підсудності, встановлених розділом 3 главою 1 ЦПК України.

Інша позовна вимога про звільнення майна з-під арешту, також підлягає розгляду судом цивільної юрисдикції, так як вона є похідною від визнання права власності на майно і ст. 60 ч. 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає, що такі вимоги розглядаються одночасно: особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Суд вважає за необхідне звернути увагу позивачів на наступне. ЦПК України містить окрему статтю - 383, за правилами якої розглядаються позови до державної виконавчої служби, але вона так само, як і КАС України дозволяє оскаржувати сторонам виконавчого провадження тільки рішення, дії чи бездіяльність державної виконавчої служби, а, як зазначав суд вище, позивачі не оскаржують рішення, дії чи бездіяльність відповідача 1 - вони діють на захист свого порушеного права і способом захисту є визнання судом такого права, а тому вони повинні звертатись до цивільного суду в загальному позовному провадженні.

Відповідно до ст. 7 ч. 1 п. 3 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі.

Позивачі сплатили судовий збір в розмірі 182,70 грн. і на підставі наведеної норми він підлягає поверненню позивачам з Державного бюджету України.

Згідно ст. 109 ч. 1 п. 1 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст. 109 ч. 1 п. 1 КАС України, ст. 7 ч. 1 п. 3 Закону України "Про судовий збір", суд, -

У Х В А Л И В:

1) Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.

2) Повернути позивачам судовий збір в розмірі 182,70 грн. з Державного бюджету України (р/р 31217206784002 УДКСУ у м. Миколаєві, код 37992781, МФО 826013, ЄДРПОУ 35356555).

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя А. О. Мороз