№ 39057416, 03.06.2014, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2014 року Справа № 917/1757/13 Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Харченко В.М.

розглянув касаційні скарги фізичних осіб-підприємців ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, м.Полтава (далі - Підприємці)

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.02.2014

зі справи № 917/1757/13

за позовами: 1.фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Полтава

2. фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Полтава

3. фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м.Полтава

до Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Полтава (далі - відділення АМК України)

про визнання недійсними рішень.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивачів - ОСОБА_5;

відповідача - Бахмет Г.С.

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2013 року Підприємці звернулися з позовами, згідно з якими просили визнати недійсними рішення відділення АМК України від 14.06.2013 № 02/64-рш та №02/65-рш у частині, що стосується їх прав та обов'язків.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 22.10.2013 зі справи № 917/1757/13 (суддя Кульбако М.М.) позовні вимоги задоволено. Визнано недійсними рішення відділення АМК України від 14.06.2013 № 02/64-рш та № 02/65-рш у частині, що стосується Підприємців.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.02.2014 (колегія суддів у складі: суддя Барбашова С.В. - головуючий, судді Білецька А.М. і Плужник О.В.) рішення господарського суду Полтавської області від 22.10.2013 зі справи № 917/1757/13 скасовано, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

У касаційних скаргах до Вищого господарського суду України позивачі просять скасувати постанову апеляційного суду від 04.02.2014, а рішення суду першої інстанції від 22.10.2013 залишити в силі. Скарги мотивовані тим, що постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України не знаходить підстав для задоволення касаційних скарг.

Відповідного висновку суд дійшов на підставі такого.

Як встановлено апеляційним судом, за результатами розгляду матеріалів справи № 02-01-50/36-2013, а також матеріалів справи № 02-01-50/37-2013 відділенням АМК України 14.06.2013 були прийняті рішення № 02/64-рш та №02/65-рш відповідно "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції", якими визнано, що дії Підприємців, а також фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 (далі - Учасники), які були узгоджені ними під час підготовки та участі у відкритих торгах на закупівлю "Послуги з організації харчування учнів загальноосвітніх навчальних закладів Полтавського району, 4 лоти", що були проведені у лютому та грудні 2011 року Відділом освіти Полтавської районної державної адміністрації, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів. За вказані порушення на Підприємців були накладені відповідні суми штрафів.

В обґрунтування оскаржуваного рішення відповідач послався на те, що наявність однакових помилок та спільних особливостей в оформленні пропозицій конкурсних торгів вказувало на те, що між Учасниками процедури закупівлі відбувся обмін інформацією та узгодження умов участі у цих торгах, у зв'язку з чим кожен з Учасників ставав переможцем торгів по певному лоту, тоді як інші Учасники, що не були визнанні переможцями, пропонували Замовнику пропозиції "прикриття", тобто брали участь у торгах без мети здобуття перемоги у цьому лоті. Внаслідок таких дій Учасників конкуренцію між ними було усунуто, а право на укладання Договорів на закупівлю послуг з організації харчування учнів загальноосвітніх навчальних закладів Полтавського району Полтавської області отримано Учасниками по кожному лоту не на конкурентних засадах, чим було спотворено результати торгів, оскільки саме здійснення конкурсного відбору Учасників є необхідною умовою визначення переможця торгів.

Сукупності встановлених зі справи обставин апеляційний суд дав належну оцінку і дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність заявлених у справі позовів.

При цьому апеляційний суд правильно виходив з того, що встановлені за справою обставини давали відповідачу можливість дійти висновку про таку узгодженість дій згаданих осіб під час підготовки та участі у відкритих торгах, яка за своєю суттю стосувалися, у тому числі, питань щодо формування кожним з учасників своїх цінових пропозицій та призвела до заміни конкуренції на координацію їх поведінки, а отже, давали можливість дійти висновку про наявність у діях позивачів складу правопорушення, передбаченого пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

З огляду на викладене, а також враховуючи, що постановою Вищого господарського суду України від 08.04.2014 у справі № 917/1723/13 було залишено без змін постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.02.2014, якою було скасовано рішення господарського суду Полтавської області від 08.11.2013, а у задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 до відділення АМК України про визнання недійсними рішень відділення АМК України від 14.06.2013 № 02/64-рш та №02/65-рш відмовлено, підстав для задоволення касаційних скарг не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.02.2014 зі справи № 917/1757/13 залишити без змін, а касаційні скарги фізичних осіб-підприємців ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - без задоволення.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя В. Харченко