Decision № 39021028, 29.05.2014, Commercial Court of Dnipropetrovsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.05.14р. Справа № 904/2963/14За позовом Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Комунальне підприємство "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

про розірвання договору оренди, виселення та стягнення 35 530,93 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Завалей Я.О.

Представники:

від позивача: Плахотній С.В., представник за довіреністю № 10/3-144 від 30.12.13р.

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: Євстигнеєв А.О., представник за довіреністю № 19 від 08.01.14р.

СУТЬ СПОРУ:

Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради (далі-позивач) звернувся до господарського суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі-відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Комунальне підприємство "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради (далі-третя особа) про розірвання договору оренди, виселення та стягнення 35 530,93 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.14р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, призначено судове засідання на 29.05.14р.

28.05.14р. до суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи докази направлення на адресу відповідача копії ухвали від 05.05.14р., а від третьої особи надійшли письмові пояснення по суті заявлених позовних вимог.

29.05.14р. у судовому засіданні повноважний представник позивача та третьої особи заявлені позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити їх у повному обсязі. Крім того, повноважний представник позивача надав для огляду суду всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір.

В свою чергу, повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов на інші витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. В матеріалах справи знаходиться конверти з ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.14р. про порушення провадження у справі, який направлявся на адресу відповідача та були повернуті поштою з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Повноважні представники позивача та третьої особи наполягали на розгляді справи по суті в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, оскільки судом та позивачем були вчинені усі необхідні дії щодо належного повідомлення відповідача про день, час та місце розгляду справи.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи зазначене, господарський суд вважає, що відповідач про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, оскільки судом було належним чином виконано вимоги ч.1 ст.64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 29.05.14р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, подані документи, заслухавши пояснення повноважних представників позивача та третьої особи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.09.09р. між управлінням комунальної власності Дніпропетровської міської ради (далі-орендарем) та відповідачем укладено договір № 228-УКВ/09 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста (далі - Договір оренди), відповідно до умов п.1.1. якого, з метою ефективного використання комунального майна орендар на підставі рішення міської ради від 21.03.07р. № 41/11 із змінами та доповненнями передає, а відповідач приймає в строкове платне користування комунальне нерухоме майно - нежитлові приміщення (надалі - об'єкт оренди) загальною площею 48,6 кв.м (у тому числі магазин - 36,7 кв.м, ґанок - 11,9 кв.м) розміщене за адресою: АДРЕСА_2 на першому поверсі 16-ти поверхового будинку, вартість якого, згідно з незалежною оцінкою становить 357 480 грн. без ПДВ, що перебувають на балансі КЖЕП "Південне" (далі - балансоутримувач), для використання під розміщення магазину з продажу продовольчих товарів, крім товарів підакцизної групи. Використання об'єкту оренди не за цільовим призначенням забороняється.

Відповідно до п. 2.1. Договору оренди, передача нерухомого комунального майна в оренду не тягне за собою виникнення у відповідача права власності на цей об'єкт оренди.

Згідно з п. 2.2. Договору оренди, відповідач вступає у строкове платне користування об'єктом оренди з дати підписання сторонами цього договору та акту приймання - передачі об'єкта оренди.

Пунктом 3.1. Договору оренди передбачено, що розрахунок орендної плати здійснюється за Методикою розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального нерухомого майна, затвердженої міською радою.

Як зазначено в п. 3.2. Договору оренди, розмір орендної плати відповідно до розрахунку орендної плати, що є невід'ємною частиною цього договору, становить 2 407,00 грн. без ПДВ/ базова за липень місяць 2009 рік./ Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється згідно з чинним законодавством та в повному обсязі спрямовується відповідачем на рахунок балансоутримувача. Орендна плата за перший місяць оренди коригується на індекс інфляції, починаючи з серпня місяця 2009 року. У платіжному дорученні обов'язково зазначити, номер договору оренди, дату укладання та назву орендаря.

В п. 3.3. Договору оренди зазначено про те, що за користування об'єктом оренди відповідач сплачує орендну плату, яку спрямовує:

- 50% від загальної суми орендної плати до загального фонду міського бюджету м.Дніпропетровська на розрахункові рахунки, які відкриті управліннями Державного казначейства за місцем реєстрації відповідача, як платника податків та зборів, в районних податкових інспекціях м.Дніпропетровська, відповідно з кодом бюджетної класифікації 22080401 у розмірі 1 203,50 грн.;

- 50% від загальної суми орендної плати у розмірі 1 203,50 грн. на рахунок балансоутримувача об'єкта оренди.

Як зазначено в п. 3.5. Договору оренди, орендна плата сплачується відповідачем щомісяця у термін не пізніше 15 числа, наступного за звітним, і не залежить від наслідків господарської діяльності відповідача. Орендна плата сплачується відповідачем за весь час фактичного використання об'єкта оренди до дати підписання акта приймання - передачі об'єкта оренди, включно.

Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням штрафних санкцій, у співвідношенні, визначеному п.3.3. цього договору (п. 3.8. Договору оренди).

Пунктом 5.2. Договору оренди передбачено, що відповідач зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату за весь час фактичного використання об'єкта оренди до дати підписання акта приймання - передачі об'єкта оренди, включно.

Відповідно до п. 9.1. Договору оренди, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з умовами цього договору та чинним законодавством України.

Згідно з п. 9.8. Договору оренди, у разі невиконання або порушення однією зі сторін умов цього Договору та з інших підстав, передбачених законодавством, цей договір може бути розірвано достроково за погодженням сторін та/або на вимогу однієї із сторін за рішенням суду.

Цей Договір діє з 01.09.09р. до 01.09.11р. включно (п. 10.1. Договору).

В п. 10.2. Договору оренди зазначено про те, що після закінчення терміну договору оренди відповідач, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на переукладання договору оренди на новий термін. Умови договору оренди на новий строк встановлюється за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо умов договору переважне право відповідача на переукладання договору припиняється.

Пунктом 10.3. Договору оренди передбачено, що у разі відсутності протягом одного місяця заяви від відповідача про переукладання договору оренди на новий термін після отримання листа від орендодавця про закінчення терміну дії договору, договір оренди вважається припиненим з наслідками, передбаченими п. 5.5. цього договору.

Як зазначає позивач, на виконання умов вищезазначеного Договору оренди 01.09.09р. між орендодавцем, відповідачем та балансоутримувачем був підписаний акт приймання - передачі, відповідно до умов якого орендодавець передав, а відповідач прийняв об'єкт оренди в комплекті та у стані, що відповідають істотним умовам договору оренди.

01.09.09р. між сторонами було укладено Додаткову угоду до Договору оренди, відповідно до якої сторони домовились доповнити Договір оренди пунктом 3.2.1. виклавши його у наступній редакції: "3.2.1. Орендна плата, визначена у п. 3.2. та п. 3.4. цього договору в період до 31.12.09р. включно сплачується відповідачем в обсязі 45% встановленого розміру". Крім того, сторони визначили, що з 01.01.10р. орендна плата сплачується відповідачем у повному обсязі відповідно до умов Договору оренди.

26.04.10р. між вищезазначеними сторонами було укладено Додаткову угоду до Договору оренди, відповідно до умов якої сторони визначили, що термін змін щодо розміру орендної плати передбачений п. 3.2.1. Договору, внесений додатковою угодою від 01.09.09р. вважати продовженим до 01.01.11р. з дня внесення. З 01.01.11р. орендна плата сплачується відповідачем у повному обсязі відповідно до умов Договору оренди.

31.12.11р. між вищезазначеними сторонами було укладено Додаткову угоду до Договору оренди, відповідно до умов якої було змінено слова "...що перебуває на балансу КЖЕП "Південне" на слова "... що перебуває на балансі КП "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради".

Позивач зазначає про те, що останній є правонаступником орендодавця за Договором оренди.

Позивач звертає увагу, що на підставі направлення, виданого начальником Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області № 1749-13 від 15.11.13р. було проведено ревізію законності використання земель міста та управління майном, що належить до територіальної громади міста в Департаменті корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради за період з 01.10.11р. по 01.10.13р., результати якої викладено у Акті № 08-22/20 від 27.12.13р.

Так, за результатами проведених обстежень встановлено факт використання орендарями нерухомого майна із порушенням умов, визначених договорами оренди нерухомого майна (зокрема невідповідності фактичної мети використання, зазначеної у договорі), що призвело до завдання збитків у загальному розмірі 85 161,99 грн.

Крім того, позивач звертає увагу, що 16.12.13р. ревізією було складено Акт обстеження комунального майна територіальної громади, відповідно до якого встановлено, що відповідач використовує об'єкт оренди не за призначенням (для продажу товарів підакцизної групи).

Позивач зазначає про те, що відповідно до розрахунку недотриманої орендної плати за використання нерухомого майна територіальної громади міста, внаслідок використання нерухомого майна відповідачем не за цільовим призначенням, зазначеним у вищевказаному Договорі оренди, міському бюджету завдано збитків у 2012 році на суму 21 337,23 грн. та у 2013 році на суму 14193,70грн.

Посилаючись на Методику розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального нерухомого майна, позивач зазначає про те, що орендна ставка під розміщення магазину з продажу товарів підакцизної групи становить 1 %, а для розміщення магазину з продажу продовольчих товарів, крім товарів підакцизної групи 8%. Таким чином, позивач вважає, що має місце вина відповідача, оскільки останній усвідомлював, що порушує умови Договору оренди, чим спричинив збитки бюджетові, проте замовчував таке з огляду на власну економічну вигоду.

Позивач посилаючись на статті 22, 610, 625, 773 ЦК України зазначає про те, що вказаними статтями передбачено право позивача на отримання завданих збитків у вигляді упущеної вигоди в якості орендної плати, яка мала бути своєчасно зарахована до бюджету та на рахунок балансоутривувача.

Крім того, відповідно до умов п. 9.8. Договору оренди, ч. 2 ст. 651 ЦК України та ч. 3 ст. 26 ЗУ "Про оренду державного і комунального майна" позивач вважає, що Договір оренди має бути розірваний у зв'язку з порушенням зі сторони відповідача умов Договору оренди, та посилаючись на ч.1 ст. 27 ЗУ "Про оренду державного і комунального майна" об'єкт оренди повинен бути повернутий орендодавцеві.

Позивач звертає увагу суду, що вимоги про розірвання спірного договору та виселення відповідача з орендованого приміщення обумовлені невиконанням відповідачем вимог спірного Договору оренди в частині сплати орендної плати.

Як зазначає позивач, станом на 08.04.14р. об'єкт оренди повернуто не було.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд стягнути з відповідача збитки у сумі 35530,93грн., розірвати укладений між сторонами Договір оренди та висилити відповідача з орендованого приміщення.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному Договору оренди на момент розгляду спору до господарського суду не надав. Окрім того, відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників позивача та третьої особи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку ( ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Статтею 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

В ст. 762 Цивільного кодексу України зазначено про те, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

На спірні правовідносини, враховуючи, що предметом оренди є комунальне майно, розповсюджується також дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Згідно ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України, орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Частиною 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Частиною 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ч. 4 ст.286 Господарського кодексу України передбачено, що строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як зазначено в ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до приписів ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 224 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно із ст. 611 Цивільного кодексу України відшкодування збитків та моральної шкоди є одним із наслідків порушення зобов'язання.

Вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, визначений ст. 225 Господарського кодексу України, зокрема:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства України, умови Договору оренди та встановлені судом обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення збитків у сумі 35 530,93 грн. є обґрунтованими та доведеними, у зв'язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки позивачем доведено факту наявності порушення відповідачем свого зобов'язання по Договору оренди, наявність та розмір понесених збитків, а також причинно-наслідковий зв'язок між правопорушенням і збитками.

Крім того, господарський суд звернув увагу на той факт, що:

- Акт обстеження комунального майна територіальної громади від 16.12.13р. був підписаний відповідачем без будь-яких зауважень та заперечень. Таким чином, суд вважає, що своїм підписом відповідач підтвердив встановлені порушення.

- Акт обстеження комунального майна територіальної громади від 16.12.13р. не був оскаржений відповідачем у встановленому порядку, що підтверджує наявність виявлених порушень.

Як зазначено у ч. 1 ст. 783 Цивільного кодексу України, наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Пунктом 9.8. Договору оренди та ч. 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" передбачено, що договір може бути розірвано достроково на вимогу однієї із сторін за рішенням суду у разі порушення однією із сторін умов цього договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного і комунального майна", у разі розірвання договору оренди орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства України та умови Договору оренди, господарський суд встановив, що відповідач не належним чином виконував свої зобов'язання по Договору оренди, у зв'язку з чим суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині розірвання Договору оренди і виселення відповідача.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 509, 525, 526, 530, 599, 610, 611, 612, 629, 651, 759, 762, 763, 783 Цивільного кодексу України, Законом України "Про оренду державного і комунального майна", ст.ст. 173, 174, 193, 218, 224, 225, 285, 286 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (49094, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради (49000, м.Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, буд. 75, код ЄДРПОУ 37454258) до міського бюджету збитки у сумі 35 530,93 грн. (тридцять п'ять тисяч п'ятсот тридцять грн. 93 коп.), витрати по сплаті судового бору у розмірі 4 263,00 грн. (чотири тисячі двісті шістдесят три грн. 00 коп.)

Розірвати договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста № 228-УКВ/09 від 01.09.09р. укладений між Управлінням комунальної власності Дніпропетровської області (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Мечнікова, буд. 6) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

Виселити фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (49094, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з нежитлових приміщень загальною площею 48,6 кв.м. (у тому числі магазин - 36,7 кв.м, ґанок - 11,9 кв.м), що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 на першому поверсі 16-ти поверхового будинку на користь Комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Мечникова, буд. 6, код ЄДРПОУ 03341763).

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Н.Е. Петренко

Повне рішення складено 02.06.14р