Справа №613/279/14-ц Провадження № 6/613/22/14УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2014 року
Богодухівський районний суд Харківської області у складі головуючого судді Закопайло В.В., при секретарі Мовчан А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богодухові подання виконуючого обов'язки начальника відділу державної виконавчої служби Богодухівського районного управління юстиції Харківської області Охмат Євгена Дмитровича про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов'язань,-
ВСТАНОВИВ:
Заявник звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України, у зв'язку з ухиленням від виконання постанови Богодухівського районного суду Харківської області від 29.06.1999 року про стягнення аліментів на користь ОСОБА_3 на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, до повноліття дитини. Станом на 01.02.2014 року заборгованість зі сплати аліментів складає 17 914,93 грн.
В.о. начальника ВДВС Богодухівського РУЮ Харківської області Охмат Є.Д. в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про слухання справи за його відсутності, на задоволенні подання наполягав.
Згідно ч. 1 ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.
Суд, розглянувши надані матеріали, вважає, що заявником не надані докази здійснення виконавчих дій щодо встановлення наявності майна у боржника, а також не вбачається обґрунтованості припущення, що вирішення питання про заборону боржникові виїзду за кордон сприятиме виконанню рішення суду та що взагалі є підстави вважати, що ОСОБА_2 має намір виїхати за кордон.
Також слід зауважити, що Законом України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" встановлено порядок здійснення права громадян України на виїзд з України та в'їзду в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначаються випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлюється порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" передбачено, що громадянину, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої статті 6 зазначеного Закону.
Проте, державним виконавцем не надано суду доказів того, що боржник ОСОБА_2 звертався за отриманням закордонного паспорту.
Крім того, в матеріалах подання є довідка Головного Управління ДМС України в Харківській області від 14.11.2013 року, відповідно до змісту якої ОСОБА_2 не значиться документованим паспортом громадянина України для виїзду за кордон.
На підставі викладеного, керуючись ст. 6 ЗУ "Про виконавче провадження", ст.377-1 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
В задоволенні подання виконуючого обов'язки начальника відділу державної виконавчої служби Богодухівського районного управління юстиції Харківської області Охмат Євгена Дмитровича про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов'язань - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя
The court decision No. 39019039, Bohodukhiv District Court of Kharkiv Oblast was adopted on 18.02.2014. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful data about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find necessary data easily.
This decision relates to case No. 613/279/14-ц. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: