Decision № 39014709, 19.05.2014, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6633/14 19.05.14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Перша зернова»

До відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Високі аграрні технології»

Про стягнення 33672,51 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Перша зернова» до товариства з обмеженою відповідальністю «Високі аграрні технології» про стягнення 33762,51 грн., з яких: 32600,00 грн. боргу, 155,41 грн. трьох процентів річних, 917,10 грн. інфляційних.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо поставки оплаченого позивачем товару.

Ухвалою суду від 11.04.2014 р. порушено провадження у справі № 910/6633/14, розгляд останньої призначено на 19.05.2014 р..

Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Високі аграрні технології»» (продавець) виставило товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «Перша зернова» (покупцю) рахунок-фактуру № СФ-00005 від 10.02.2014 р. на суму 32600,00 грн. за поставку гібриду соняшника Рімі.

Платіжним дорученням № 15 від 14.02.2014 р. позивач перерахував відповідачу 32600,00 грн..

Виставлення продавцем рахунку-фактури та оплата його покупцем свідчить про укладення між ними договору купівлі-продажу у спрощеній формі.

За договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Відповідач товар не поставив.

Вимога позивача від 27.03.2014 р. (згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення отримана відповідачем 31.03.2014 р.) про повернення 32600,00 грн. попередньої оплати залишена відповідачем без задоволення.

Право покупця вимагати повернення суми попередньої оплати у випадку, якщо продавець не передав товар у встановлений строк передбачено ч. 3 ст. 693 ЦК України.

Згідно з нормами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Станом на день розгляду справи товар на суму 32600,00 грн. відповідачем не поставлено, кошти не повернуто.

Таким чином, факт порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення 32600,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач заявив до стягнення 155,41 грн. трьох процентів річних за період з 11.02.2014 р. до 09.04.2014 р. та 917,10 грн. інфляційних за період з 11.02.2014 р. по 09.04.2014 р..

У той же час, зобов'язання є простроченим з 08.04.2014 р. з врахуванням вимог ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів3260008.04.2014 - 09.04.201423 %5.36За розрахунком суду до стягнення з відповідача підлягає 5,36 грн. трьох процентів річних. У стягненні 150,05 грн.. трьох процентів річних судом відмовлено.

Оскільки період нарахування індексу інфляції менше місяця, вимоги про стягнення з відповідача 917,10 грн. інфляційних задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в частині стягнення 32600,00 грн. боргу, 5,36 грн. трьох процентів річних, а загалом 32605,36 грн.. В іншій частині позову судом відмовлено.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Високі аграрні технології» (03038, м. Київ, вул. Ямська, 28 літ. «А», код 36376609) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Перша зернова» (03148, м. Київ, вул. Жмеринська, 16 кв. 119, код 36392065) 32600,00 грн. боргу, 5,36 грн. трьох процентів річних, 1769,10 грн. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення підписано 30.05.2014

Суддя С. А. Ковтун