Decision № 38983564, 27.05.2014, Commercial Court of Dnipropetrovsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.05.14р. Справа № 904/2247/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІАЛОГ", м. Дніпропетровськ

до Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "СОЗИДАТЕЛЬ", м. Дніпропетровськ

про визнання договору недійсним

Суддя Колісник І.І.

Представники:

від позивача: Шкляров А. М., довіреність б/н від 12.03.2014 року, представник;

від відповідача: Іщенко В.Г., довіреність № 2/2014 від 26.12.2013 року, представник.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІАЛОГ" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 16.05.2014 року, поданої до Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "СОЗИДАТЕЛЬ" (а.с. 51 том 1), просить визнати недійсним договір №1С від 14.08.2007 року про спільну діяльність при будівництві адміністративно-житлового комплексу за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, у районі будинку №40, укладений між акціонерним товариством закритого типу "Науково-виробниче об'єднання "Созидатель" (49600, м. Дніпропетровськ, вул. Сєрова, 4, код ЄДРПОУ 13416334) та товариством з обмеженою відповідальністю "Діалог" (49100, м. Дніпропетровськ, вул. Космічна, 9, код ЄДРПОУ 32293629). Судовий збір у сумі 1 218,00 грн. позивач просить покласти на відповідача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що договір про спільну діяльність при будівництві адміністративно-житлового комплексу є фіктивним з огляду на наступне.

Позивач вважає, що сторонами було укладено договір без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. На підтвердження вказує на таке.

Сторони не створили два венчурних фонди, як того вимагає договір. Облігації при розміщенні не були реалізовані цим двом венчурним фондам, які повинні були бути створені сторонами. Сторонами не було здійснено дій щодо фінансування свого венчурного фонду на суму, рівну номінальній вартості облігацій, що викуповуються. Сторонами не було здійснено жодних дій щодо фінансування видатків спільної інвестиційної діяльності у співвідношенні 60% на 40%. Сторонами не було здійснено дій зі створення дирекції про спільну діяльність для досягнення кінцевої мети даного договору. Будівництво згідно даного договору не здійснювалось, а тому введення в експлуатацію об'єкту нерухомості до 01.01.2011 року не відбулось.

У якості правових підстав позову посилається на частину п'яту статті 203 Цивільного кодексу України.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позові.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просить відмовити у задоволенні позову, оскільки на виконання умов договору у жовтні 2008 року позивач розмістив облігації на майданчику ВАТ "Фондова біржа "Перспектива", шляхом продажу на загальну суму 85 572 703,45 грн. тобто позивач отримав 100% грошових коштів від продажу облігацій. При цьому звертає увагу суду на те, що для визнання договору недійсним за ознакою його фіктивності необхідно встановити на це умисел обох сторін правочину.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав відзив на позовну заяву з підстав, наведених у ньому та зазначив, що невиконання сторонами зобов'язань за договором не свідчить про фіктивність договору.

Розгляд справи призначався на 29.04.2014 року, 20.05.2014 року, 27.05.2014 року.

У судовому засіданні 27.05.2014 року проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

14.08.2007 року між Акціонерним товариством закритого типу "Науково-виробниче об'єднання "Созидатель", яке згідно з вимогами Закону України "Про акціонерні товариства" та відповідно до статуту у новій редакції, зареєстрованого державним реєстратором 12.05.2011 року, змінило своє найменування на Приватне акціонерне товариство "Науково-виробниче об'єднання "Созидатель" (а.с. 14 - 17 том 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Діалог" (далі - Позивач, "Діалог") був укладений договір № 1С про сумісну діяльність під час будівництва адміністративно-житлового комплексу за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, в районі будинку № 40 (далі - Договір).

21.12.2007 року між сторонами укладено додаткову угоду № 1, якою сторони погодили нову редакцію договору.

Відповідно до пункту 1.1. договору в редакції від 21.12.2007 року сторони зобов'язуються здійснювати сумісну інвестиційну діяльність по будівництву адміністративно-житлового комплексу орієнтовною загальною площею квартир 24 000 м2 та вбудованих приміщень, розташованих на перших поверхах - 1 300 м2 (далі - об'єкт) на земельній ділянці за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, в районі будинку № 40, загальною площею 1,1116 га, кадастровий номер 1210100000:03:231:0104, що належить "Діалогу" на підставі договору оренди землі від 27.11.2006 року, зареєстрованого в Державному реєстрі земель11.12.2006 року за № 040610401126.

Метою договору є отримання сторонами прибутку від придбання сторонами права власності на всі площі об'єкта пропорційно часткам сторін, а також від їх продажу (пункт 1.2. договору).

Інвестування в об'єкт здійснюється виключно через відкрите (публічне) розміщення "Діалогом" цільових (безвідсоткових) облігацій, виконання зобов'язань за якими здійснюється площами об'єкту (пункт 1.3. договору).

Відповідно до підпунктів 1.3.1, 1.3.2. договору позивач прийняв на себе зобов'язання усі 100% облігацій при розміщенні реалізувати двом Венчурним фондам (далі - ВФ), створеним сторонами: один - відповідачем і один - позивачем, у кількості пропорційній часткам сторін, ВФ позивача - 60% і ВФ відповідача - 40% цільових (безвідсоткових) облігацій.

Кожна із сторін зобов'язується при покупці даних облігацій та під час розміщення профінансувати свій ВФ на суму, яка відповідає номінальній вартості облігацій, що викуповуються. Сторони самостійно і без узгодження між собою обирають Компанію з управління активами (надалі КУА) для створення своїх ВФ.

Організація емісії та розміщення цільових (безвідсоткових) облігацій здійснюється виключно за погодженням сторін (пункт 1.5. договору).

За змістом пункут 5.2. договору передбачений у пункті 1.1. договору інвестиційний проект виконується сторонами поетапно, у наступні орієнтовні строки:

I етап - підготовка, погодження і затвердження архітектурно-планувального завдання по об'єкту - до 01.09.2007 року;

II етап - проектування об'єкта і отримання відповідних дозволів і погоджень, емісія і розміщення у ВФ облігацій - до 01.02.2008 року;

III етап - будівництво і введення в експлуатацію об'єкта - до 01.01.2011 року.

Цей договір набуває чинності з моменту підписання його представниками сторін та діє до виконання сторонами зобов'язань у повному обсязі. Одностороння відмова від виконання зобов'язань за договором не допускається (пункт 7.2. договору).

Позивач вважає договір недійсним, з чим не погоджується відповідач, що і є причиною виникнення спору.

Згідно зі статтею 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу, зокрема шляхом визнання правочину недійсним.

За змістом частини другої статті 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, у тому числі шляхом визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Відповідно до частини третьої статті 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України (частина перша статті 215 Цивільного кодексу України).

За частиною п'ятою статті 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За змістом частини першої статті 234 Цивільного кодексу України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, є фіктивним.

Частиною другою статті 234 цього Кодексу передбачено, що фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Відповідно до пункту 3.11. постанови пленуму Вищого господарського суду № 11 від 29.05.2013 року "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" фіктивний правочин (стаття 234 ЦК України) є недійсним незалежно від мети його укладення, оскільки сторони не мають на увазі настання правових наслідків, що породжуються відповідним правочином. Таким може бути визнаний будь-який правочин, в тому числі нотаріально посвідчений. Якщо сторонами не вчинено ніяких дій на виконання фіктивного правочину, господарський суд приймає рішення лише про визнання фіктивного правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі коли на виконання правочину було передано якесь майно, такий правочин не може розцінюватися як фіктивний. Саме лише невчинення сторонами тих чи інших дій на виконання правочину не означає його фіктивності. Визнання фіктивного правочину недійсним потребує встановлення господарським судом умислу його сторін.

В силу положень, передбачених статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем не надано жодного доказу на підтвердження наявності умислу сторін оспорюваного договору на його укладення без наміру настання правових наслідків, передбачених ним. Дійсну мету укладення договору не пояснює.

Визнання позивачем договору укладеним, а не фіктивним, із набуттям кожною із сторін зобов'язань за ним підтверджується фактом подання ТОВ "Діалог" позову до ПрАТ "Науково-виробниче об'єднання "Созидатель" про стягнення 90 000,00 грн. у рахунок компенсації витрат відповідно до часток кожної із сторін, пов'язаних з викупом раніше випущених і розміщених ним облігацій, які стосуються фінансування спільного об'єкта будівництва за договором про спільну діяльність № 1С від 14.08.2007 року (справа №904/1212/14) /а.с. 43 - 45 том 1).

Реєстрація позивачем облігацій підприємства підтверджується наданими ним копіями відповідних свідоцтв Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (реєстр. №№718/2/08, 719/2/08, 720/2/08, 721/2/08 від 12.09.2008 року, дата видачі - 12.11.2008 року).

Із пункту 3 розділу IV "Дані про облігації, щодо яких прийнято рішення про розміщення" Проспекту емісії цільових іменних облігацій ТОВ "Діалог" вбачається, що метою емісії облігацій є здійснення фінансування будівництва житлового комплексу по вул. Набережна Перемоги в районі будинку № 40 в м. Дніпропетровську (1а черга будівництва), в тому числі шляхом укладання договорів на виконання будівельно-монтажних робіт, придбання будівельних товарно-матеріальних цінностей, що будуть використані в процесі будівництва.

Отже, невчинення сторонами будь-яких дій на виконання спірного договору не означає його фіктивності з подальшим визнанням його недійсним.

Крім того, позовні вимоги стосуються визнання недійсним договору № 1С від 14.08.2007 року, у той час 21.12.2007 року cторонами укладено договір про затвердження нової редакції договору № 1С у зв'язку з чим редакція цього договору від 14.08.2007 року припинила свою дію.

З огляду на викладене правові підстави вважати спірний договір фіктивним відсутні.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу судовий збір у сумі 1218,00 грн. покладається на позивача.

Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.06.2014 року.

Суддя І.І. Колісник