КОПІЯ:
Справа № 2-170/09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 травня 2009 року Котелевський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Загнійко А.В.,
при секретарі Момот Г.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Котельва справу за позовом прокурора Котелевського району Полтавської області в інтересах держави в особі ВАТ «Державний Ощадний банк України» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Прокурор Котелевського району Полтавської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі ВАТ «Державний Ощадний банк України» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ., ОСОБА_3 . про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що відповідачі, відповідно до умов кредитного договору №2203/1810 та Договорів поруки №1/1810 та №2/1810 від 07 лютого 2009 року, укладеного з ВАТ «Державний Ощадний банк України», отримали кредит у сумі 5000,00 грн. з терміном користування кредитними коштами до 06 лютого 2010 року та зобов’язались сплачувати відсотки за користування кредитом у розмірі 26,0 % річних.
Під час попереднього розгляду прокурор Машина А.В. позовні вимоги збільшила та просить розірвати кредитний договір №2203/1810, укладений між ОСОБА_1 . та ВАТ «Державний Ощадний банк України» та стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ., ОСОБА_3 . заборгованість за кредитним договором № 2203/1810 у розмірі 4396,71 грн.
Представник позивача – Турчак Т.М., яка діє за довіреністю (а.с. 57), у судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримала повністю та пояснила, що ОСОБА_1 . з ВАТ «Державний Ощадний банк України» уклав договір про отримання кредиту, але зобов’язання за кредитним договором не виконав, у зв’язку з чим виникла заборгованість, яка складається з заборгованості за кредитом – 3691 грн., заборгованості по відсотках за користування кредитом – 304,20 грн., та пені – 601,51 грн.
Відповідачка ОСОБА_2 . в судовому засіданні уточнені позовні вимоги визнала у повному обсязі та пояснила, що між ВАТ «Державний Ощадний банк України» та ОСОБА_1 . було укладено договір про надання кредиту в сумі 5000,00 грн. строком на 24 місяці. На забезпечення даних зобов’язань, ОСОБА_2 . та ОСОБА_3 . є поручителями за кредитним договором.
Відповідачі ОСОБА_1 . та ОСОБА_3 . у судове засідання не з’явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с. 60, 61). ОСОБА_1 ., ОСОБА_3 . подали до суду заяви, в яких позов визнають у повному обсязі та просять справу розглядати без їх участі (а.с. 62, 63).
Суд, заслухавши пояснення прокурора, представника позивача та відповідачки ОСОБА_2 ., дослідивши матеріали справи приходить до переконання, що позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.
07 лютого 2008 року між ВАТ «Державний Ощадний банк України» та ОСОБА_1 . укладено договір №2203/1810, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 5000,00 грн. строком на 24 місяці зі сплатою 26,0 % річних за користування кредитом. Кінцевий строк погашення кредиту – 06 лютого 2010 року (а.с. 5-6).
Фактично ОСОБА_1 . за Кредитним договором з жовтня 2008 року по березень 2009 року повернуто 117 грн.
Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Пунктом п.3.3.1 Кредитного договору передбачено, що боржник, у випадку неналежного виконання взятих на себе зобов’язань по цьому договору зобов’язаний на першу вимогу Банку достроково повернути кредит з одночасною сплатою процентів нарахованих на фактичний залишок заборгованості за Кредитом, комісійні винагороди, а також сплатити штрафні санкції, як це передбачено в Договорі (а.с. 6).
Згідно з ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 546, 549 Цивільного кодексу України передбачена можливість забезпечення виконання зобов’язання неустойкою (штраф, пеня), якою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. За несвоєчасне виконання грошового зобов’язання боржник сплачує неустойку у вигляді пені, що обчислюється у відсотках від несвоєчасно виконаного зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п.4.2 Кредитного договору, за порушення строків повернення кредитної заборгованості, процентів за користування кредитом, передбаченим положенням цього Договору, позичальник сплачує Банку пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення (а.с. 6).
Станом на 19 березня 2009 року, розмір пені за порушення строків повернення кредиту становить 601,51 грн.
Кредитним договором передбачено, що Банк має право вимагати дострокового погашення Позичальником заборгованості за кредитом, нарахованих процентів за користування кредитом, відшкодування збитків у випадках невиконання Позичальником умов Договору.
У відповідності до вимог ст.553 Цивільного кодексу України та з метою забезпечення виконання зобов’язань за Кредитним договором, Банк уклав договори поруки з громадянами України ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Згідно з договорами поруки №1/1810 та №2/1810 від 07 лютого 2008 року, ОСОБА_2 ., ОСОБА_3 являються поручителями, у зв’язку з чим, у разі невиконання боржником зобов’язань за кредитним договором, боржник та поручителі відповідають перед кредитором як солідарні боржники (а.с. 7-8, 9-10). Також, відповідно до п.2.5 Договору поруки, поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов’язання перед Банком відповідати по борговим зобов’язанням Боржника, що зазначені в п.1.1 даного Договору, які виникають з умов Кредитного договору.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.554 Цивільного кодексу України, у разі порушення Боржником забезпеченого порукою зобов’язання, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено Договором поруки.
Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Боржник, як встановлено ст. 527 ЦК України, зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання.
У порушення зазначених норм ЦК України та умов договору відповідачі зобов’язання належним чином не виконали, у зв’язку з чим виникла заборгованість у сумі 4396,71грн.
Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.
ОСОБА_1 ., ОСОБА_2 ., ОСОБА_3 . не зважаючи на неодноразові вимоги Банку про сплату прострочених обов’язкових платежів (а.с. 26, 27, 28, 29, 30), зобов’язання за Кредитним договором та Договором поруки не виконують, заборгованість перед банком не погашають, у результаті чого повинні сплатити: заборгованість за кредитом – 3491,00 грн.; заборгованість по відсотках за користування кредитом – 304,20 грн.; розмір пені за порушення строків повернення кредиту – 601,51 грн.
Таким чином, станом на 19 березня 2009 року, стягненню з відповідачів на користь ВАТ «Державний Ощадний банк України» за Кредитним договором підлягають кошти у розмірі 4396,71 грн. (а.с. 31-34).
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Визнання відповідачами пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Враховуючи вище викладене, керуючись ст.ст. 10, 11, 60,/span> 61, 88, 174, 212, 218 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 549, 1048, 1049, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов прокурора Котелевського району Полтавської області в інтересах держави в особі ВАТ «Державний Ощадний банк України» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.
Кредитний договір №2203/1810 від 07 лютого 2008 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Державний Ощадний банк України» та ОСОБА_1 , розірвати.
Стягти в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь відкритого акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» (м. Київ, вул. Госпітальна, 12-г, МФО 300465, код ЕДРПОУ 00032129, р/р № 37394007018) 4396,71 грн. (чотири тисячі триста дев’яносто шість грн. 71 коп.) в рахунок відшкодування заборгованості за кредитним договором.
Стягти в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 59,50 грн. (п’ятдесят дев’ять грн. 50 коп.).
Стягти в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь держави витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 30,00 (тридцять) грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через Котелевський районний суд Полтавської області шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя (підпис)
З оригіналом згідно:
Суддя
Котелевського районного суду
Полтавської області А.В. Загнійко
The court decision No. 3897009, Kotelva District Court of Poltava Oblast was adopted on 28.05.2009. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find key information about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find key information quickly.
This decision relates to case No. 2-170/09. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: