ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
16 травня 2014 року м. Київ К/800/25647/14
Суддя Вищого адміністративного суду України Винокуров К.С., перевіривши матеріали касаційної скарги Військової частини А-4104 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А-4104 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-
в с т а н о в и в :
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2014 року, позов задоволено. Визнано протиправними дії командира військової частини А 4104 щодо відмови позивачу у наданні щорічної додаткової відпустки згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2012 року № 702 «Про затвердження переліку місцевостей з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами та переліків військових посад, виконання обов'язків військової служби за якими пов'язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров'я, а також Порядку надання та визначення тривалості щорічної додаткової відпустки залежно від часу проходження служби в зазначених умовах". Зобов'язано командира військової частини А 4104 надати позивачу щорічну додаткову відпустку на 10 календарних днів за виконання норми нальоту за 2012 рік.
На зазначені рішення судів першої та апеляційної інстанцій надійшла касаційна скарга Військової частини А-4104 , в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального та матеріального права, заявник ставить питання про їх скасування.
Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, також у випадках, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).
Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, дана касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -
у х в а л и в :
Відмовити Військовій частині А-4104 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А-4104 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами повернути Військовій частині А-4104 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого адміністративного
суду України К.С. Винокуров
The court decision No. 38927113, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine) was adopted on 16.05.2014. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find key data quickly.
This decision relates to case No. 820/14149/13-а. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: