Court ruling № 38919956, 22.05.2014, Kyiv Administrative Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 760/20252/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кушнір С.І. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2014 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменко В. В.,

суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г.,

за участю секретаря Рипік О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби про визнання неправомірним рішення та зобов'язання вчинити дії, за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 09.12.2013 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що є військовим пенсіонером, який звільнився з військової служби 31.10.1995 р. Під час перебування на військовій службі в 1987 р. виконував військовий обов'язок з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 09.12.2013 року позовні вимоги задоволено частково.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального права та винести нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

В засідання з'явився представник апелянта, апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, що з'явилися, перевіривши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, дав правильну правову оцінку наданим доказам і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 31.10.1995 року, позивача звільнено з військової служби.

12.03.2013 р. позивача було визнано інвалідом ІІІ групи внаслідок захворювання пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується довідкою МСЕК від 18.03.2013 р. та посвідченням інваліда 3 групи.

Рішенням Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби№6 від 18.06.2013 р. затвердженого 05.07.2013 р. відмовлено позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки на день його звільнення діяла ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яка передбачала державне обов'язкове особисте страхування та не передбачала виплату одноразової грошової допомоги.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 499 від 28.05.2008 року було затверджено "Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб".

Положеннями ч. 2 вказаної постанови було установлено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, що сталися після 01 січня 2007 року, здійснюється згідно з Порядком, затвердженим цією постановою.

Вказана норма права передбачає, що затверджений цією постановою Порядок застосовується у разі, зокрема, настання інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, що сталися після 01 січня 2007 року.

Тобто, ч. 2 постанови КМ України від 28 травня 2008 року № 499 пов'язує можливість застосування затвердженого нею Порядку із датою настання інвалідності, а не з датою звільнення особи з військової служби.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що позивачу було встановлено Так як, позивачу встановлено третю группу інвалідності, причиною якої є захворювання, пов'язане з проходженням військової служби, лише 18.03.2013 року, тобто після 01 січня 2007 року, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги на підставі Порядку, затвердженого постановою КМ України від 28 травня 2008 року № 499.

Факт звільнення позивача з військової служби у 1995році не впливає на призначення йому такої допомоги, адже положеннями ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та пп. 2 п. 1 Порядку передбачено виплату допомоги на оздоровлення у разі настання інвалідності внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, незалежно від дати звільнення з неї.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо часткового задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» № 7 від 20.05.2013 року, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 09.12.2013 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби про визнання неправомірним рішення та зобов'язання вчинити дії - залишити без задоволення.

Постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 09.12.2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 27.05.2014 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

А. Г. Степанюк

Повний текст ухвали виготовлено 27.05.2014 року.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Василенко Я.М.