№ 38883182, 22.05.2014, Mykolaiv District Administrative Court

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

22 травня 2014 року Справа № 814/1091/14

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В. секретар судового засідання Зощак В.В. розглянувши адміністративну справу

за участю представників:

від позивача: Питомець Г.П.

від відповідача: Алейнікова В.М.

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Южное Море", (Варварівський спуск, 5, м. Миколаїв, 54015)

доІнспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області, (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056)

провизнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ЮЖНОЕ МОРЕ» (далі також - позивач, ТОВ), відповідно до уточнених позовних вимог, звернулося до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області (далі також - позивач, Інспекція) про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, зокрема постанови №108 від 11.06.13, постанови №112 від 13.06.13, постанови №153 від 19.08.13, постанови №172 від 05.09.13.

На обґрунтування позову ТОВ вказало, що оскаржувані рішення є незаконними, оскільки прийняті: в період дії ухвали суду про зупинення дії протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, держаних стандартів і правил; органом у якого відсутня відповідна компетенція

Відповідач позов не визнав, зазначивши про правомірність оспорюваних рішень, які прийняті Інспекцією в зв'язку з порушенням ТОВ законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог, зважаючи на таке.

При розгляді справи встановлено, що з 27.05.13 по 31.05.13 за адресою Варварівський спуск,5, м.Миколаєва Інспекцію проведено позапланову перевірку об'єкта будівництва «Реконструкція нежитлового об'єкта під розміщення бази відпочинку».

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою Інспекції складений акт перевірки та припис за №133 від 30.05.13 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил шляхом зупинення експлуатації завершеного будівництвом об'єкта «Реконструкція нежитлового об'єкту за адресою: м.Миколаїв, Варварівський спуск,5 під розміщення бази відпочинку».

Не погодившись із приписом, ТОВ «ЮЖНОЕ МОРЕ» звернулося до суду з позовом до Інспекції про визнання протиправним та скасування протоколу про правопорушення від 30.05.13 та припису № 133 від 30.05.13 (адміністративна справа №814/2623/13-а).

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.06.13 вжито заходів по забезпеченню позову в адміністративній справі №814/2623/13-а за клопотанням позивача шляхом зупинення дії протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30.05.13 складений Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області відносно ТОВ "ЮЖНОЕ МОРЕ " та припису № 133 від 30.05.13 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, держаних стандартів і правил.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.07.13 по адміністративній справі № 814/2623/13-а у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з зазначеною постановою, ТОВ «ЮЖНОЕ МОРЕ» оскаржило її в апеляційному порядку.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.09.13 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЖНОЕ МОРЕ" на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.07.13 по справі № 814/2623/13-а.

04.06.13 Інспекцією проведена перевірка виконання припису №133 від 30.05.13, за наслідками якої складено припис за №139 від 04.06.13 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, держаних стандартів і правил.

08.08.13 Інспекцією проведена перевірка виконання припису №139 від 04.06.13, за наслідками якої складено припис за №190 від 08.08.13 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, держаних стандартів і правил.

23.08.13 Інспекцією проведена планова перевірка об'єкта, в ході якої встановлено не виконання припису №190 від 08.08.13 щодо зупинення експлуатації об'єкта.

При цьому, контролюючим органом в період з червня 2013 року по вересень 2013 року

приймались постанови про накладення штрафів на позивача за порушення у сфері містобудівної діяльності, зокрема:

- постанова №108 від 11.06.13 (штраф в розмірі 103230,00грн.) на підставі акта перевірки від 30.05.13, припису №133 від 30.05.13;

- постанова №112 від 13.06.13 (штраф в розмірі 11470,00грн.) на підставі на підставі акта перевірки від 04.06.13, припису №139 від 04.06.13;

- постанова №153 від 19.08.13 (штраф в розмірі 11470,00грн.) на підставі на підставі акта перевірки від 08.08.13, припису №190 від 08.08.13;

- постанова №172 від 05.09.13 (штраф в розмірі 11470,00грн.) на підставі на підставі акта перевірки від 23.08.13, припису №203 від 23.08.13.

Про прийняття оспорюваних постанов позивачеві стало відомо 9 квітня 2014 року (вказана обставина відповідачем не спростована).

Отже, з урахуванням зупинення ухвалою суду (адміністративна справа №814/2623/13-а) дії протоколу від 30.05.13 та припису №133 від 30.05.13, відповідач передчасно виніс постанови про накладення штрафів на позивача за порушення у сфері містобудівної діяльності, за невиконання вимог припису, дія якого зупинена судом, та відповідно інших приписів, що складені в зв'язку з невиконанням припису №133 від 30.05.13.

Суд погоджується з доводами позивача про неправомірність дій контролюючого органу щодо визначення суб'єкту господарювання штрафів, в тому числі в зв'язку з відсутністю у відповідача відповідної компетенції, що базується також на судовій практиці із вказаного питання (Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.03.14, Ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.11.13 по справі №815/5755/13-а, Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.02.14 по справі №804/11212/13-а, Ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 13.02.14 по справі №810/4699/13-а).

Стаття 19 ч.2 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначена норма дає підстави для висновку про те, що діяльність органів або посадових осіб, які здійснюють владні управлінські функції, має здійснюватись виключно в межах їх законодавчо визначених повноважень і реалізація таких повноважень повинна відповідати способу, встановленому законодавством. Таким чином, порушення з боку владних органів чи їх посадових осіб може виражатись як в діях поза межами власних повноважень, так і в порушенні способу реалізації цих повноважень.

Відповідно до п.1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.11р. №439/2011, Державна архітектурно-будівельна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується КМУ через Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, входить до системи, органів виконавчої влади \ забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства.

В свою чергу, до позивача була застосована штрафна санкція згідно абз.2 ч.1 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Миколаївській області, яка не є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, а є її територіальним органом.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» визначено, що накладати штраф від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, мають право його керівник та уповноважені ним посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю. Частина 2 ст.3 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» викладена в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, інших центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується через відповідних міністрів» №5459-УІ від 16.10.12, який набрав чинності 08.11.12. При цьому до внесення вказаних змін повноваження щодо накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності мали також і керівники територіальних органів Держархбудінспекції та їх заступники.

Пунктом 2 Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, інших центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується через відповідних міністрів» Кабінету Міністрів України доручено протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

Статтею 4 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» визначено, що порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначається КМУ (ч.1).

Проте Кабінет Міністрів України не привів Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений постановою від 06.04.95р. №244 у відповідність до вимог Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, інших центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується через відповідних міністрів», який набрав чинності 08.11.12, а тому, в даному випадку, існує невідповідність вимог підзаконних нормативно-правових актів вимогам закону України.

Відповідно до ч.4 ст.9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, повноваженнями накладення штрафу за правопорушення за порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності з набранням чинності Закону №5459-УІ наділений лише центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, а саме Державна архітектурно - будівельна інспекція України, а не її територіальні органи.

Аналіз досліджених обставин справи в контексті наведених правових норми свідчить про те, що відповідач в період з червня по вересень 2013 року не мав повноважень на накладення штрафів за порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, такими повноваженнями наділений лише центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, а саме Державна архітектурно-будівельна інспекція України.

Таким чином, відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, в правовідношеннях, що були предметом судового дослідження, діяв не на підставі та не в спосіб, що передбачені законами України, без дотримання принципу рівності перед законом та без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовані дії.

Вищенаведене в сукупності є підставою для задоволенні позову.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 11, 70, 71, 86, 159-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 108 від 11.06.2013 року.

Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 112 від 13.06.2013 року.

Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 153 від 19.08.2013 року.

Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 172 від 05.09.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Южное Море" 276 гривень в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя І. В. Желєзний