Court ruling № 38853141, 21.05.2014, Donetsk Administrative Court of Appeal

Головуючий у 1 інстанції - Тихонов І.В.

Суддя-доповідач - Лях О.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2014 року справа №812/586/14 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Лях О.П.,

суддів Жаботинської С.В., Нікуліна О.А.,

при секретарі судового засідання - Турко І.Б.,

за участю:

представника позивача - Степаненко Т.О.,

представника відповідача - Мироненка А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2014 р. у справі № 812/586/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Луганськтепловоз" звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.11.2013 № 0000271902, яким збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 23416 грн. за звітні періоди березень 2012, жовтень 2012 та січень 2013 року.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2014 року позовні вимоги задоволено, зокрема, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000271902 від 07.11.2013, яким позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 23 416 грн., за звітні періоди березень 2012 року - 2760,00грн.; жовтень 2012 року - 1563,00грн.; січень 2013 року - 19093,00грн.

В апеляційній скарзі відповідач, а під час апеляційного розгляду справи представник відповідача посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просили скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечувала, просила залишити оскаржувану постанову без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Луганськтепловоз" є юридичною особою, яке зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 18.06.2003 за № 1 382 105 0023 002275, перебуває на обліку у Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів та є платником податку на додану вартість (т.1 а.с. 8;13-14).

У період з 11.10.2013 по 17.10.2013 відповідачем на підставі наказу від 10.10.2013 № 165 (а.с.198) та направлень від 11.10.2013 №63 та №64 (а.с.197) було проведено позапланову документальну виїзну перевірку ПАТ "Луганськтепловоз" достовірності та законності нарахування заявленого бюджетного відшкодування в податкових деклараціях з ПДВ за липень 2013 року, результати якої оформлені актом від 18.10.2013 № 92/19-0/05763797 та встановлено порушення : п.200.1, абз. а) п.200.4 ст. 200 ПК України (а.с.55-80).

За результатами розгляду заперечень позивача на означений акт його висновки податковим органом залишено без змін.

За результатами проведення перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.11.2013 № 0000271902, яким позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 23 416,00 грн., за звітні періоди березень 2012 року, жовтень 2012 року та січень 2013 року (а.с.85).

Як вбачається з матеріалів справи, податкові накладні, які були включені до податкового кредиту за лютий 2012 року, сплачені у лютому 2012 року на суму ПДВ 2 760,00 грн., у жовтні 2012 року на суму ПДВ 1 563,00 грн., у січні 2013 року на суму ПДВ 19 093,00 грн. У підтвердження сплати позивачем сум надано первинні документи за лютий 2012 року, жовтень 2012 року, січень 2013 року. Крім того, податкові накладні, які були включені до податкового кредиту та не заявлені до бюджетного відшкодування у попередніх періодах сплачені у березні 2012 року на суму ПДВ 4574,00 грн., у жовтні 2012 року на суму ПДВ 1563,00грн., у січні 2013 року на суму ПДВ 19093,00грн. На підтвердження сплати платником податків надані первинні документи.

Відповідно до пункту 200.1 цієї статті 200 Податкового кодексу України , сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.2 статті 200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цьогоКодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3).

Згідно з пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пункт 200.6 ст. 200 Податкового кодексу України передбачає, що платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. Платник податку зберігає право на отримання бюджетного відшкодування коштами у майбутніх звітних (податкових) періодах.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, прийняття рішення про повернення (виплату) суми бюджетного відшкодування або про зарахування суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів є правом виключно платника податків, наданих йому положенням ст. 200 ПК України, а не обов'язком.

Відповідно до пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування.

Приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, податковий орган посилався на те, що Податковим кодексом України не передбачено можливості для платника приймати самостійне рішення щодо відстрочення реалізації своїх прав на бюджетне відшкодування ПДВ після настання дати виникнення права на таке відшкодування. Тобто, якщо на дату виникнення права на відшкодування ПДВ (в тому числі і в частині окремих сум податку) платник таким правом не скористався, вважається, що ним прийнято рішення про відмову від такого відшкодування та відповідно до п.200.14 ст.200 вказаного Кодексу, він враховує суми невідшкодованого ПДВ у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах.

Статтею 102 Податкового кодексу України встановлено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Колегія суддів зазначає, що попереднім податковим періодом може бути будь-який податковий період, який передує звітному, тому визначення суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, може здійснюватися за будь-який попередній податковий період, а не лише за період, який передував звітному.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач мав право включити до суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у декларації за липень 2013 року залишки від'ємного значення ПДВ попередніх податкових періодів, у тому числі - за березень 2012 року, жовтень, 2012 року та січень 2013 року, а тому обґрунтовано скасував спірне податкове повідомлення-рішення.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2014 р. у справі № 812/586/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2014 р. у справі № 812/586/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі ухвалу складено 22 травня 2014 року.

Колегія суддів: О.П. Лях

О.А. Нікулін

С.В. Жаботинська