№ 38794595, 20.05.2014, Poltava District Administrative Court

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/1636/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Удовіченка С.О.,

за участю:

секретаря судового засідання -Христич О.С.,

представника позивача -Хорішка А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

30 квітня 2014 року Державна податкова інспекція у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу з орендної плати за землю в розмірі 990,15 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що за відповідачем рахується відповідний податковий борг, що виник у зв'язку з несплатою узгодженого податкового зобов'язання, тому підлягає стягненню у судовому порядку.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за даної явки.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), зареєстрований як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Полтавської міської ради 01 березня 2010 року, номер запису 25880000000025058 та перебуває на податковому обліку з 02 березня 2010 року за №9041 (а.с.7).

Відповідно до довідок, наданих позивачем, а саме: від 14 квітня 2014 року №7541/9/16-01-25-01-29 за відповідачем відкриті рахунки у фінансових установах не обліковуються (а.с. 11); від 07 листопада 2013 року №01-14/5280 техніка за відповідачем в межах Полтавської області не реєструвалась (а.с.12); від 13 листопада 2013 року №4563 транспортні засоби не зареєстровані (а.с.13).

Згідно наданого позивачем обґрунтованого розрахунку (а.с.10) суми заборгованості за фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 рахується податковий борг по орендній платі з фізичних осіб у загальному розмірі 990,15 грн.

Пунктом 49.1 статті 49 Податкового кодексу України (станом на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до абзацу 1 пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Згідно пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

У пункті 287.3 статті 287 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідачем подано до Державної податкової інспекції у м. Полтаві податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної \ власності) №2455 від 27 січня 2011 року за 2011 рік, з розбивкою щомісячного податкового зобов'язання, яка складає 123,93 грн. (а.с.16-17).

Підпунктом 14.1.175 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, визначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно положень статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Позивачем 08 серпня 2011 року винесено податкову вимогу № 2673, яка направлена рекомендованим листом повідомленням про вручення та отримане фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 29 вересня 2011 року (а.с.6), та не оскаржувалась останнім ні в адміністративному, ні у судовому порядку.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Станом на день розгляду справи судом сума податкового боргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 становить 990,15 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи облікової картки з орендної плати з фізичних осіб.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Беручи до уваги той факт, що відповідачем податкова вимога від 08 серпня 2011 року №2673 у встановленому чинним законодавством порядку не оскаржена, податкові зобов'язання зі сплати орендної плати за землю не виконані, суд приходить до висновку, що позовні вимоги контролюючого органа є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб у сумі 990,15 грн. на р/р33211815700002 код бюджетної класифікації платежу 13050500 одержувач УДКС у місті Полтаві Полтавської області, ЗКПО 38019510, банк одержувача:ГУДКС України у Полтавській області 831019.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 21 травня 2014 року.

Суддя С.О. Удовіченко