Decision № 3879335, 11.06.2009, Commercial Court of Vinnytsia Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

11 червня 2009 р. Справа 12/87-09

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна насіннєва компанія" (33018 м.Рівне, вул.Курчатова, 62а, ідент. код 32171362)

до: товариства з обмеженою відповідальністю "Цукровий комбінат" (Вінницька область, м.Бар, вул.Заводська, 15, ідент. код 32533738)

про повернення майна

Головуючий суддя Кожухар М.С.

Cекретар судового засідання Семенько Д.А.

Представники

позивача : Лапчинська І.В. - діє за довіреністю №12 від 01.10.2008 року;

відповідача : не з'явився

ВСТАНОВИВ :

ТОВ "Міжнародна насіннєва компанія" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до ТОВ "Цукровий комбінат" про повернення майна (цукру-піску в кількості 114,300 тон разом із мішкотарою на загальну суму 338785,20 грн.), переданого на зберігання згідно договору від 20.12.2007 року.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити його у повному обсязі.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, правом участі у судовому засіданні не скористався. Про місце, день і час розгляду справи повідомлений належним чином, що стверджується підписом його представника на повідомленні пошти про вручення 12.05.2009 року поштового відправлення (а.с.28).

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній документами відповідно до положень ст.75 ГПК України.

Вислухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази, розглянувши матеріали справи, суд встановив, що 20 грудня 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародна насіннєва компанія" (поклажодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Цукровий комбінат" (зберігач) укладено договір зберігання, відповідно до умов якого поклажодавець доручає, а зберігач зобов'язуться зберігати цукор-пісок у кількості 706 тон по ціні 2964 грн. з ПДВ та мішкотарою за одну тону (п.1.1 договору).

Також пунктом 1.1 договору сторони домовились, що кількість переданого на зберігання цукру-піску визначається згідно накладних або актів прийому-передачі майна на зберігання.

Згідно п.1.4 договору строк зберігання майна встановлений до 01.07.2008 року. При цьому, поклажодавець вправі в будь-який час витребувати від зберігача, а останній зобов'язаний повернути майно на першу вимогу поклажодавця незалежно від закінчення строку зберігання.

На виконання умов договору від 20.12.2007 року позивач передав, а відповідач прийняв на зберігання майно (цукор-пісок в кількості 704,300 тон разом із мішкотарою на загальну суму 2045287,20 грн.).

Даний факт стверджується накладною №1/12 від 21.12.2007 року (а.с.10), а також довіреністю на отримання товару серії ЯОА №178185 (а.с.11).

Телеграмою від 12.02.2008 року позивач звернувся до відповідача з проханням повернути цукор-пісок у кількості 704,300 тон (а.с.12).

Виконуючи зобов'язання згідно договору зберігання від 20.12.2007 року відповідач повернув позивачу майно в кількості 590 тон, що, зокрема, стверджується поясненнями представника позивача, постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 01.11.2008 року (а.с.21-22), іншими матеріалами справи, відсутністю заперечень відповідача на позов.

Невиконання боржником обов'язку щодо повернення решти майна (цукру-піску в кількості 114,300 тон разом із мішкотарою на загальну суму 338785,20 грн.) спонукала позивача до звернення з даним позовом до суду.

Заслухавши надані у судових засіданнях пояснення представника позивача, дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов такого висновку.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини в сфері зберігання майна.

Відповідно до ч.1 ст.936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання (ч. 1 ст. 938 ЦК України).

В силу вимог ст.953 ЦК України зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

На підставі викладеного, а також враховуючи, що станом на час розгляду справи в суді відповідач не надав докази належного виконання умов укладеного між сторонами договору зберігання від 20.12.2007 року щодо повернення отриманого на зберігання майна у повному обсязі, суд дійшов висновку, що позов ТОВ "Міжнародна насіннєва компанія" до ТОВ "Цукровий комбінат" про повернення майна (цукру-піску в кількості 114,300 тон разом із мішкотарою на загальну суму 338785,20 грн.), переданого на зберігання згідно договору від 20.12.2007 року, підлягає задоволенню у повному обсязі.

При цьому згідно положень ст.49 ГПК України понесені позивачем судові витрати пілягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 12, 33, 43, 47, 49, 82, 84, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Товариству з обмеженою відповідальністю "Цукровий комбінат" (Вінницька область, м.Бар, вул.Заводська, 15, ідент. код 32533738) повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Міжнародна насіннєва компанія" (33018 м.Рівне, вул.Курчатова, 62а, ідент. код 32171362) цукор-пісок в кількості 114,300 тон разом із мішкотарою на загальну суму 338785,20 грн. за місцем його (цукру) знаходження.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Цукровий комбінат" (Вінницька область, м.Бар, вул.Заводська, 15, ідент. код 32533738) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна насіннєва компанія" (33018 м.Рівне, вул.Курчатова, 62а, ідент. код 32171362) 3387,85 грн. витрат на сплату держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Кожухар М.С.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 16 червня 2009 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу