Decision № 3877191, 10.06.2009, Commercial Court of Kharkiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2009 р. Справа № 35/88-09 вх. № 2141/5-35

Суддя господарського суду

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Гура М.В. за довіреністю №19/3 від 19.03.2009р.; відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРКА Компани", м. Харків до Приватного підприємства "ВІВ" м. Харків

про стягнення 903915,01 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач (ТОВ "АРКА Компані") звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача (ПП "ВІВ") на його користь суму основного боргу за Договором №АР 3 від 03.01.07р. у розмірі —194 809, 27 грн. та суму пені у розмірі 709 105, 74 грн. Обгрунтовуючи позовні вимоги тим, що відповідач в порушення умов укладеного договору не розрахувався з позивачем за поставлені нафтопродукти згідно накладних №ВН23-07/4 від 23.07.08р., №ВН24-07/1 від 24.07.08р., ВН24-07/2 від 24.07.08р. та №ВН25-07/10 від 25.07.08р.

Окрім того, разом із позовною заявою позивач надав до суду клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачеві в межах суми 903915,01 грн., в тому числі на: р/р 26005301732078 в філ. Комінтернівського відділення ПІБ в м. Харкові, МФО 351362; р/р 26005130115980 в філ. Слобожанське РУ ВАТ Банк «Фінанси та Кредит» м. Харків, МФО 350697; р/р 26000301730740 в філ. Орджонікідзевського відділ. ПІБ м. Харкова, МФО 351351.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач посилається на те, що відповідач не відповідає на неодноразові звернення позивача з вимогами сплатити заборгованість та не повідомляє про причини її несплати, що на думку позивача свідчить про навмисне порушення відповідачем прав позивача.

Порушуючи провадження провадження по даній справі, судом було задоволено заяву позивача та накладено арешт на грошові кошти Приватного підприємства «ВІВ» в межах суми позовних вимог в розмірі 903915,01 грн., до вирішення спору по суті.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.04.09р. провадження по справі було поновлено та призначено до розгляду у судовому засіданні на 18.05.09р. о 14:20.

В процесі розгляду справи представник позивача надав витребувані ухвалою суду документи, які були залучені до матеріалів справи.

Представник у відзиві на позовну заяву в частині основного боргу проти позовних вимог не заперечує, проти стягнення з нього пені заперечує повністю та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в цій частині, звернувся до суду із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову вжитих ухвалою суду від 19.03.09р. В обгрунтування свого клопотання вказує на те, що посилання позивача на те, що відповідач не відповідає на вимоги про сплату боргу є помилковими та не підтверджені документально. Зазначаючи при цьому, що суму основного боргу визнає, але через тимчасові труднощі на підприємстві свої зобов"язання по його оплаті виконав лише частково.

Розглянувши подане клопотання та додані до нього документи, суд приходить до висновку, що клопотання відповідача є обгрунтованим та підлягає задоволенню.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18 травня 2009 року клопотання відповідача про скасування заходів щодо забезпечення позову було задоволено, скасовано заходи щодо забезпечення позову вжиті ухвалою господарського суду Харківської області від 19.03.09р. по справі №35/88-09 та відкладено розгляд справи на 10 червня 2009 року.

Ухвалою заступника голови господарського суду Харківської області від 04 червня 2009 року, у зв"язку з відпусткою судді Шведа Е.Ю., справу 35/88-09 було предано для подальшого розгляду судді Тихому П.В.

Позивач 04.06.2009р. надав через канцелярію суду заяву про уточнення позовних вимог (вх. №6002), в яких просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції у розмірі 223864,62грн., суму 3% річних за користування чужими грошовими коштами у розмірі 4761,04грн. та суму пені у розмірі 23260,50грн. Разом з уточненнями було надано розрахунок ціни позову та докази направлення цієї заяви до відповідача.

Враховуючи, що згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд приймає заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

03.01.2007р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки нафтопродуктів №АР 3, за умовами якого позивач зобов"язався поставити нафтопродукти у порядку та в строки передбачені договором, а відповідач, в свою чергу, зобов"язався прийняти нафтопродукти.

На виконання умов договору позивач здійснив поставку нафтопродуктів на загальну суму 229482,64 грн. відповідачу, а відповідач прийняв продукцію, що підтверджується матеріалами справи, а саме видатковими накладними та довіреностями.

Відповідач, в порушення умов договору, розрахувався за отриману продукцію частково, а саме лише в сумі 34673,37грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов*язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена та наявність заборгованості в процесі розгляду справи була підтверджена відповідачем . За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обгрунтованими та такими що підлягають задоволенню в сумі основної заборгованості у розмірі 194809,27 грн.

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Пунктом 6.2. договору за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань була встановлена відповідальність у вигляді пені у розмірі 2% від вартості отриманої продукції за кожний день прострочки.

Враховуючи вищевикладене, уточнення до позовної заяви, та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 23260,50 грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача, з урахуванням уточнень до позовної заяви, в частині стягнення 3% річних, що становить суму у розмірі 4761,04 грн. та інфляційні у сумі 29055,35 грн., підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв’язку з чим підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача належить стягнути до Державного бюджету України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, та зважаючи на те, що позивачем була надана заява про уточнення суми позову, яка по суті є зменшенням заявлених позовних вимог, що прийнята судом, становить 2519,86 грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 стягнути на користь державного підприємства “Судовий інформаційний центр” судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 гривень. За таких обставин, 6519,29грн. державного мита залишаються за позивачем.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 526, 530, 611, 625 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, статтями 1, 5, 6, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Прийняти уточнення до позовної заяви.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "ВІВ" (61007, м. Харків, пр. Орджонікідзе, 6, код ЄДРПОУ 30358626) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АРКА-Компанія" (61002, м. Харків, вул. Сумська, 68, код ЄДРПОУ 32763326) суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції у розмірі 223864,62грн., суму 3% річних у розмірі 4761,04грн. та суму пені у розмірі 23260,50грн., державного мита у розмірі 2519,86 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 312,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення підписано 15.06.09