№ 38767115, 16.05.2014, Cherkasy District Administrative Court

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2014 року справа № 823/760/14

м. Черкаси

10 год. 00 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Мишенка В.В.,

при секретарі Шоколенко Т.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Черкаси в приміщенні суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства доходів і зборів у Черкаській області, Корсунь-Шевченківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Корсунь-Шевченківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області (далі-відповідач), в якому просить з урахуванням зменшення позовних вимог: визнати протиправною та скасувати вимогу Канівського відділення Корсунь-Шевченківської ОДПІ від 23.01.2014р. № Ф-11У про сплату недоїмки з мінімального страхового внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за II півріччя 2013 року в сумі 2412, 70 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач своїми діями порушив норми ч. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Представник позивача в судове засідання не прибув, однак надав до суду клопотання, в якому підтримав зменшені позовні вимоги в повному обсязі та просив справу розглянути без його участі в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, надіславши суду письмові заперечення на адміністративний позов, згідно яких позовні вимоги не визнає повністю та просив розгляд справи провести без його участі.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо всіма особами, які беруть участь у справі, буде заявлено клопотання про розгляд справи за їх відсутності, то судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Пунктом 10 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, письмовим провадженням у справі є розгляд і вирішення адміністративної справи судом першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, суд вирішив провести розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних матеріалів справи в порядку письмового провадження.

Спеціальним законом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, є Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010 р. (далі - Закон України № 2464), що набрав чинності з 01.01.2011 року.

Відповідно до статті 1 Закону України № 2464 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що формує податкову і митну політику (в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів, єдиного внеску) та забезпечує її реалізацію (центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), та його територіальні органи (п. 3.1 ч. 1 ст. 1 Закону України № 2464) - відповідно до внесених змін до Закону України № 2464 що діють з 04.07.2013р.

Відповідно до п.6 ч. 1 Закону України № 2464 недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 41 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи. У складі контролюючих органів діють підрозділи податкової міліції. Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється. Повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України. Розмежування повноважень і функціональних обов'язків контролюючих органів визначається законодавством України. Інші державні органи не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, у тому числі на запит правоохоронних органів.

Платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування згідно статті 4 Закону України № 2464 є, зокрема:

4) фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності;

5) особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями.

З огляду на викладені вище норми Закону України № 2464 позивач є страхувальником, в розумінні цього Закону.

Судом встановлено, що позивач зареєстрована як фізична особа-підприємець, виконавчим комітетом Канівської міської ради Черкаської області 12.02.1997 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, а також відповідно до свідоцтва платника єдиного податку серії НОМЕР_2 є платником єдиного податку з 01.01.2012р.

В подальшому, відповідач виніс вимогу № Ф-11У від 23.01.2014 року про сплату позивачем недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 2412 грн. 70 коп.

18.02.2014р. позивач звернувся зі скаргою до Головного управління Міністерства доходів і зборів у Черкаській області про скасування вимоги Канівського відділення Корсунь-Шевченківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області. Рішенням від 12.03.2014р. № 5522/23-00-10-0210 вимогу Канівського відділення Корсунь-Шевченківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 23.01.2014р. № Ф-11У про сплату недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 2412, 70 грн. залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

Суд вважає неправомірними дії відповідача щодо винесення вимог про сплату позивачем недоїмки зі сплати єдиного внеску, оскільки фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є пенсіонером за віком, що обрала спрощену систему оподаткування з 01.01.2012 року, виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-VI «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон України № 1058) передбачає чітке визначення поняття «пенсіонер» - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Частиною 1 ст. 26 Закону України № 1058 визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-XII (далі - Закон України № 796) особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій.

Частиною 2 ст. 55 Закону України № 796 визначено, що потерпілі від Чорнобильської катастрофи - особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років - 2 роки та 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 14 Закону України № 796 для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - категорія 4.

Таким чином, спеціальним законом встановлені умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.

Відповідно до наданого посвідчення серії НОМЕР_3 позивач є громадянкою, яка постійно проживає, або постійно працює на території посиленого радіологічного контролю (категорія 4).

Крім того, позивачу видане пенсійне посвідчення Серії НОМЕР_4, у якому зазначено вид пенсії - за віком.

Частиною 1 статті 9 Закону України № 1058 передбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України № 2464 особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно з п.2 ч. 1 ст. 7 Закону України № 2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає доведеним право позивача на звільнення її від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, як пенсіонера за віком та фізичну особу-підприємця, який обрав спрощену систему оподаткування з 01.01.2012 року, а також визнає протиправною та такою, що підлягає скасуванню вимогу № Ф-11У від 23.01.2014 року про сплату позивачем недоїмки до мінімального єдиного внеску в сумі 2412 грн. 70 коп., в зв'язку з чим позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

Дана позиція підтверджена ухвалою Верховного Суду України від 14 лютого 2013 року № К/9991/78530/12, а також узгоджується правовою позицією Верховного суду України, викладеної у постанові від 15.04.2014р. в справі № 21-25а14 яка полягає в тому, що особи, яким призначено пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону № 796, є пенсіонерами за віком. Отже, фізичні особи-підприємці, які отримують зазначену пенсію і які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на підставі ч. 4 ЗУ 2464, проте не позбавлені права сплачувати цей внесок на добровільних засадах.

Відповідно до частини 2 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 89, 94, 159 - 163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Канівського відділення Корсунь-Шевченківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області № Ф-11У від 23.01.2014р. щодо сплати фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 недоїмки зі сплати єдиного внеску за II півріччя 2013 року в сумі 2412 грн. 70 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (19000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) - 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп. судового збору за позовні вимоги майнового характеру (квитанція від 26.03.2014р.).

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (19000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) - 73 (сімдесят три) грн. 08 коп. судового збору за позовні вимоги немайнового характеру (квитанція від 04.04.2014р.).

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку передбаченому ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Мишенко