№ 38761872, 20.05.2014, Chernihiv District Administrative Court

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 травня 2014 року Чернігів Справа № 825/1357/14

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Непочатих В.О.,

при секретарі Якуш І.В.,

за участю представника позивача Москалець О.І., представників відповідача Райтузова С.О., Доліщук І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «Велес-Пром» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

В С Т А Н О В И В:

Чернігівське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Велес-Пром», в якому просить суд стягнути з відповідача в дохід Державного бюджету України 4863,64 грн. адміністративно-господарських санкцій та 11,68 грн. пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2013 році, тим самим порушив вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали повністю та пояснили, що відповідачем з моменту виникнення обов'язку по забезпеченню на підприємстві робочого місця для працевлаштування інваліда було створено таке робоче місце та працевлаштований інвалід.

Вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачем подано звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2013 рік (а.с. 4) до Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів за формою № 10-ПІ, згідно якого середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу - 10 осіб, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 1 особа; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» - 1 особа.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

За змістом частини третьої статті 50 Закону України «Про зайнятість населення» роботодавці зобов'язані: своєчасно та в повному обсязі подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

Форма звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником (пункт 2.1. Порядку подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України № 316 від 31.05.2013 року).

Частиною третьою статті 18-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» визначено, що державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Аналіз наведених правових норм свідчить, що законодавством встановлено обов'язок роботодавця створити робочі місця для інвалідів відповідно до нормативу та подавати, інформацію про попит на робочу силу (вакансії) до територіального органу Державної служби зайнятості.

У відповідності до вимог частини п'ятої статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Згідно відомостей про нарахування заробітної плати за 2013 рік, які містяться в матеріалах справи, за період з січня по вересень 2013 року включно, кількість штатних працівників ТОВ «Велес-Пром» не перевищувала 7 осіб, а з жовтня по грудень 2013 року кількість штатних працівників збільшилась до 19 осіб.

Тобто, до жовтня 2013 року у відповідача був відсутній обов'язок виділяти та створювати робоче місце для працевлаштування інваліда, а також подавати необхідну інформацію про попит на робочу силу (вакансії) до відповідних органів для укомплектування вакансії інвалідом.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, після збільшення штатної чисельності працівників, відповідачем з 01.10.2013 року був працевлаштований інвалід ОСОБА_4

Таким чином, суд вважає, що відповідачем у 2013 році виконано встановлений Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, створено робоче місце та працевлаштовано інваліда, що виключає можливість застосування до нього адміністративно-господарських санкцій.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів необхідно відмовити повністю.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «Велес-Пром» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: В.О. Непочатих