№ 38757991, 14.05.2014, Chernihiv District Administrative Court

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 травня 2014 року Чернігів Справа № 825/1204/14

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Скалозуб Ю.О., за участі секретаря Федоренка Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу

за позовом фізичної особи- підприємця ОСОБА_1

до Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області

про визнання протиправними та скасування рішень суб'єкта владних повноважень, -

В С Т А Н О В И В:

До Чернігівського окружного адміністративного суду 11.04.2014 надійшов адміністративний позов фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) до Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (далі - Чернігівська ОДПІ), в якому позивач просить:

- визнати протиправним податкове повідомлення - рішення № 0010441700 від 29.11.2013р. Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Мін доході в у Чернігівській області, з урахуванням рішення № 17/А/25-01-10-05-45 від 09.01.2014 р. Головного управління Міндоходів у Чернігівській області;

- визнати протиправним податкове повідомлення - рішення № №0010431700 від 29.11.2013р. Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області;

- визнати протиправним податкове повідомлення - рішення № 0010451700 від 29.11.2013р. Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області;

- визнати протиправним рішення Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області № 0010461700 від 29.11.2013р. про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, з урахуванням рішення № 17/А/25-01-10-05-15 від 09.01.2014 р. Головного управління Міндоходів у Чернігівській області;

- скасувати податкову вимогу Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області № 132-17 від 27.11.2013 року.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що вищезазначені податкові повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних санкцій та податкову вимогу позивач оскаржив у адміністративному порядку, а Наказ № 230 від 03.10.2013 р. про проведення документальної невиїзної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 - до суду, який своєю постановою від 25 лютого 2014 року визнав протиправним та скасовав наказ виконуючого обов'язки начальника Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області Сосімович Т.С. № 230 від 03.10.2013 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

Враховуючи зазначене, позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, рішення з єдиного внеску та податкова вимога - необґрунтовані та прийняті з порушенням вимог чинного законодавства, а тому, підлягають скасуванню.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, через канцелярію суду надав клопотання про долучення документів до матеріалів справи та у якому просив розглянути справу без його участі (Вх. № 8204/14 від 30.04.2014).

Представник відповідача в судове засідання також не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, через канцелярію суду надав заяву про долучення документів до матеріалів справи (Вх. № 9141/14 від 14.05.2014) та заяву про розгляд справи без його участі (Вх. № 9139/14 від 14.05.2014).

За таких обставин, враховуючи ч. 1 ст. 41 КАС України, суд вважає за можливе розглянути спір по суті на підставі наявних у справі доказів без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_4) зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця Чернігівською районною державною адміністрацією Чернігівської області 15.08.2007, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_5 (а.с. 44).

Судом встановлено, що на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст. 78, ст.79, ст.82 Податкового кодексу України, відповідно до наказу Чернігівської ОДПІ від 03.10.2013 року № 230 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, головним державним податковим ревізор-інспектором відділу доходів і зборів з фізичних осіб Чернігівської ОДПІ Рудько Оленою Миколаївною та Жерелюк Оленою Володимирівною - головним державним ревізором-інспектором сектору адміністрування єдиного соціального внеску відділу доходів і зборів з фізичних осіб, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фінансово - господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 30.06.2013 року відповідно до затвердженого плану перевірки.

Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 проінформована письмовим повідомленням від 03.10.2013 року № 125, яке було направлено платнику поштою 03.10.2013 року.

Копію наказу Чернігівської ОДПІ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 03.10.2013 року № 230 направлено поштою ФОП ОСОБА_1 03.10.2013 року.

Станом на 17.10.2013 року ФОП ОСОБА_1 не надала документи, що стосуються підприємницької діяльності. Працівниками Чернігівської ОДПІ складено Акт про ненадання ФОП ОСОБА_1 документів для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 17.10.2013р. №16/17.

Журнал реєстрації перевірок ФОП ОСОБА_1 для вчинення запису на перевірку не надавався.

Перевірка проведена з 11.10.2013 по 17.10.2013, за результатами якої складено акт перевірки від 24.10.2013 № 129/17-2978816325 (а.с. 13-25).

В ході проведення перевірки Чернігівською ОДПІ встановлено порушення:

- ст. 44, п.85.2 ст. 85 Податкового кодексу України від 02.12.10р. №2755-VI, а саме: не в повному обсязі надано документи для проведення перевірки;

- п.291.4. ст.291, п.293.8 ст.293, п.293.4 ст.293 Податкового кодексу України, а саме ФОП ОСОБА_1 занижено податкове зобов'язання з єдиного податку за 2012р. на 1098,00 грн.

Донараховано єдиного податку за 2012 рік -1098,00 грн.

- п.п. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164, ст. 177, п. 293.8 ст. 293, пп. 298.2.3, п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України, а саме: ФОП ОСОБА_1 було занижено оподатковуваний дохід на загальну суму 38055,00 грн. (за 2012р. на 9900,00 грн., за 1 кв.2013р. на суму 28155,00)

Донараховано податку на доходи фізичних осіб за актом перевірки -5708,25 грн.

-п. 3 част. 2 ст. 6 ЗУ № 2464 та п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України, а саме: не в повному обсязі надано документи для проведення перевірки;

-п. 2 частини 1 статті 7 розділу III ЗУ № 2461, а саме ФОП ОСОБА_1 було занижено базу нарахування єдиного соціального внеску на загальну суму 9900,00 грн.

Донараховано єдиного внеску за актом перевірки - 3435,30грн.

Досліджуючи матеріали справи, судом встановлено, що на підставі акта перевірки від 24.10.2013 № 129/17-2978816325 Чернігівською ОДПІ були прийняті:

- податкове повідомлення - рішення від 29.11.2013 № 0010441700, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДФО, що сплачується за результатами річного декларування на суму 7135,31 грн. (за основним платежем - 5708,25 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1427,06 грн., а.с. 28);

- податкове повідомлення - рішення від 29.11.2013 № 0010431700, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем єдиний податок на суму 1098,00 грн. (за основним платежем - 1098,00 грн., а.с. 26);

- податкове повідомлення - рішення від 29.11.2013 № 0010451700, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем адміністративні штрафи та інші санкції на суму 510,00 грн. (за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 150,00 грн., а.с. 27);

- рішення від 29.11.2013 № 0010461700 з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 3607,06 грн. (за основним платежем - 3435,30 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 171,76 грн., а.с. 29).

Вищезазначені податкові повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних санкцій та податкову вимогу від 27.11.2013 № 132-17 позивач оскаржив до Головного управління Міндоходів у Чернігівській області, яке своїм рішенням від 09.01.2014 № 17/А/25-01-10-05-15, скасувало в частині податкове повідомлення-рішення відповідача від 29.11.2013 № 0010441700 - на суму 5279,06 грн., у тому числі основного платежу 4223,25 грн., штрафних санкцій 1055,81 грн., а скаргу в цій частині задовольнило та скасувало рішення від 29.11.2013 № 0010461700 в частині 2432,40 грн., в тому числі основного платежу 2316,57 грн. та штрафних санкцій 115,83 грн. В іншій частині скарга позивача залишена без задоволення (а.с. 31-35).

Не погоджуючись з вищеописаним рішенням, позивач звернувся зі скаргою до Міністерства доходів та зборів України, яке винесло два рішення про результати розгляду скарги: від 28.02.2014 № 1396/А/99-99-10-01-07-15 та від 26.03.2014 № 1764/А/99-99-10-01-03-14, якими скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення від 09.01.2014 № 17/А/25-01-10-05-15 Головного управління Міндоходів у Чернігівській області - без змін (а.с. 36-41, 42-43).

При цьому, судом встановлено, що Чернігівською ОДПІ на виконання рішення Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 09.01.2014 № 17/А/25-01-10-05-15 було винесено нове податкове повідомлення-рішення від 10.02.2014 року № 0000771700, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДФО, що сплачується за результатами річного декларування на суму 1856,25 грн. (за основним платежем - 1485,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 371,25 грн.) (приєднано до матеріалів справи) та рішення від 10.02.2014 № 0000791800 з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 1174,66 грн. (за основним платежем - 1118,73 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 53,93 грн.) (приєднано до матеріалів справи).

Так, суд наголошує, що у відповідності до підпункту 60.1.3 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.

При цьому, пункт 60.4 статті 60 цього Кодексу визначає, що в даному випадку такі податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 09.01.2014 № 17/А/25-01-10-05-15, яке залишено без змін Міністерством доходів та зборів України, було частково скасоване оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 29.11.2013 № 0010441700 та рішення від 29.11.2013 № 0010461700 з визначення суми боргу по єдиному внеску, грошове зобов'язання раніше прийнятого оскаржуваного в даній справі податкового повідомлення-рішення та рішення з визначення суми боргу по єдиному внеску було зменшено.

Податковим органом на адресу позивача було надіслано податкове повідомлення-рішення від 10.02.2014 року № 0000771700 та рішення від 10.02.2014 № 0000791800, які вручені позивачу 13.02.2014 року, що підтверджується копією поштового повідомлення.

За таких обставин, в силу приписів пункту 60.4 статті 60 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення від 29.11.2013 № 0010441700 вважається відкликаним з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення від 10.02.2014 року № 0000771700, яке містять зменшену суму грошового зобов'язання, тобто 13 лютого 2014 року.

При цьому, суд наголошує, що відповідно до пункту 4.4 Порядку розгляду органами доходів і зборів скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 № 452 (далі - Порядок), орган доходів і зборів при розгляді скарги перевіряє законність і обґрунтованість винесення вимоги або рішення, що оскаржуються, і приймає одне з таких рішень: скасовує в певній частині вимогу або рішення, що оскаржуються, і не задовольняє скаргу в певній частині.

При цьому, відповідно до пункту 4.5 цього Порядку, у разі скасування вимоги або рішення органу доходів і зборів про нарахування пені та накладення штрафу вони вважаються відкликаними з дня прийняття рішення органу доходів і зборів вищого рівня про повне або часткове задоволення скарги, про що зазначається в рішенні відповідного органу доходів і зборів.

Оскільки судом було встановлено, що ГУ Міндоходів Чернігівської області прийняло рішення від 09.01.2014 № 17/А/25-01-10-05-15 про часткове задоволення скарги позивача, то в силу вимог пункту 4.5 Порядку, на час розгляду справи предмет спору в цій частині вже був відсутній, внаслідок нечинності оскаржуваного рішення, а тому позовні вимоги в цій частині не можуть бути задоволені, а рішення від 29.11.2013 № 0010461700 скасованим, оскільки воно є відкликаним, так само, як і вимоги щодо скасування податкового повідомлення - рішення від 29.11.2013 № 0010441700 не можуть бути задоволені з огляду на те, що воно є відкликаним податковим органом згідно вимог пункту 60.4 статті 60 Податкового кодексу України.

Поряд з цим, судом було встановлено, що ФОП ОСОБА_1 оскаржила до суду наказ Чернігівської ОДПІ від 03.10.2013 року № 230 (а.с. 12) на підставі якого була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фінансово - господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 30.06.2013 року, за результатами якої складено акт від 24.10.2013 № 129/17-2978816325.

При цьому, позивачем приєднано до матеріалів справи копію ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2014 року у справі № 825/513/14 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до виконуючого обов'язки начальника Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області Сосімович Т.С. про визнання протиправним та скасування наказу № 230 від 03.10.2013 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, якою апеляційну скаргу Виконуючого обов'язки начальника Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області Сосімович Т.С. - залишено без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року - без змін (а.с. 51-52).

При цьому, судом встановлено, що постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ виконуючого обов'язки начальника Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області Сосімович Т.С. № 230 від 03.10.2013 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

Таким чином, рішення суду (ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2014 року та відповідно постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року у справі № 825/513/14), які набрали законної сили - мають преюдиціальне значення, згідно ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України (обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини). Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_1 в частині визнання протиправними податкових повідомлень - рішень від 29.11.2013 № №0010431700 та від 29.11.2013 № 0010451700.

До такого висновку суд прийшов тому, що відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

При цьому відповідно до п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Згідно п. 86.4 ст. 86 Податкового кодексу України, акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Відповідно до п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

З системного аналізу зазначених норм права стає зрозуміло, що контролюючі органи мають право проводити перевірки, у тому числі документальні, результати яких оформлюються, у разі встановлення під час перевірки порушень, у формі акта, а податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу з врахуванням акта перевірки та висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки (у разі його наявності).

Також необхідно зауважити, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19 Конституція України) у зв'язку з чим суд зазначає, що хоча позивач оскаржив наказ від 03.10.2013 року № 230 у лютому 2014 року, а акт перевірки від 24.10.2013 № 129/17-2978816325 та спірні рішення контролюючого органу були прийняті у листопаді 2013 року, суд зобов'язаний враховувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2014 року у справі № 825/513/14, якою визнано протиправним та скасовано наказ від 03.10.2013 року № 230, оскільки вона набрала законної сили і є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України,

Отже, у зв'язку з наведеним суд вважає, що оскільки постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року, яка набрала законної сили та має преюдиціальне значення, визнано протиправним та скасовано наказ виконуючого обов'язки начальника Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області Сосімович Т.С. № 230 від 03.10.2013 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, то документальна позапланова невиїзна перевірка ФОП ОСОБА_1, яка була проведена на підставі скасованого наказу є протиправною, а тому, акт від 24.10.2013 № 129/17-2978816325, який складено за результатами такої перевірки та відповідно податкові повідомлення-рішення прийняті з врахуванням висновків цього акту є такими, що прийняті з порушенням чинного законодавства.

Таким чином, врахувавши підстави проведення даної перевірки згідно частини 3 статті 2 КАС України, суд зазначає, що податкові повідомлення - рішення від 29.11.2013 № 0010431700 та від 29.11.2013 № 0010451700 підлягають скасуванню, оскільки вони не є відкликаними та не відповідають вимогам законності та обґрунтованості з точки зору чинного законодавства.

Щодо скасування податкової вимоги Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 27.11.2013 року № 132-17, то судом встановлено, що позивач оскаржує дану вимогу в розрізі безпідставності проведення документальної позапланової невиїзної перевірки на підставі наказу від 03.10.2013 року № 230 та винесених за результатами цієї перевірки спірних податкових повідомлень-рішень та рішення з єдиного внеску, у з в'язку з чим, суд наголошує, що відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

При цьому, відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

А отже, оскільки спірні податкові повідомлення-рішення та рішення з єдиного внеску були прийняті 29.11.2013 року, а податкова вимога 27.11.2013 року, то суд приходить до висновку, що сума грошового зобов'язання визначеного у податковій вимозі не включає збільшену (зменшену) суму за платежами визначеними оспорюваними податковими-повідомленнями рішеннями та рішенням з єдиного внеску.

Сума податкового боргу позивача після винесення податкової вимоги від 27.11.2013 року змінилася з прийняттям 29.11.2013 року податкових повідомлень-рішень та рішення з єдиного внеску і тому нова податкова вимога позивачу додатково не надсилалась (не вручалась), а отже у задоволенні позовних вимог в цій частині необхідно відмовити.

Таким чином, встановивши, на підставі досліджених доказів та їх правової оцінки, згідно вимог Податкового кодексу України, враховуючи ст. 19 Конституції України та ч. 1 ст. 11, ст.ст. 71, 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково, а саме в частині визнання протиправними податкових повідомлень-рішень від 29.11.2013 № 0010431700 та від 29.11.2013 № 0010451700.

В іншій частині позову суд вважає за необхідне відмовити.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 69-71, 94, 158-163, 167 КАС України, Чернігівський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення № 0010431700 від 29.11.2013р. Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області.

Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення N 0010451700 від 29.11.2013р. Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_4, АДРЕСА_1) на користь Державного бюджету України (р/р 31216206784002, отримувач: УДКСУ у м. Чернігові Державний бюджет, код ЄДРПОУ 38054398, банк ГУ ДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592) суму судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 1626,03 грн. (одна тисяча шістсот двадцять шість гривень 03 коп.).

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя: Ю.О.Скалозуб