Decision № 38745793, 19.05.2014, Commercial Court of Dnipropetrovsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.05.14р. Справа № 904/1158/14

За позовом Приватного підприємства "СЕГМЕНТ", м Дніпродзержинськ

до Приватного підприємства "ПРОМРЕМСЕРВІС", м. Дніпродзержинськ

про стягнення 168 125,10 грн.

Суддя: Ніколенко М.О.

Представники:

Від позивача: Снітько Е.В., дов. від 10.02.14, Єрмоленко В.В., дов. від 25.03.14

Від відповідача: Ткаченко А.В., дов. № 16/12-1 від 16.12.13

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "СЕГМЕНТ" звернулося до господарського суду з позовом до Приватного підприємства "ПРОМРЕМСЕРВІС" про стягнення 168125,10 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором на послуги механізмів № 11 від 24.07.13.

Ухвалою суду від 27.03.14 розгляд справи відкладався на 24.04.14.

Ухвалою суду від 24.04.14 розгляд справи відкладався на 05.05.14.

Представник позивача з'явився в судове засідання, надав пояснення у справі, відповів на поставленні питання.

Поясненнями від 05.05.14 позивач зменшив розмір штрафних санкцій до 9544,24 грн.

Представник відповідача з'явився в судове засідання, проти позову заперечує. Заперечення мотивовані тим, що акт №47 від 31.07.14 був підписаний помилково, про що в подальшому відповідачу надсилалися відповідні листи. Крім того, ним не надавався дозвіл на виконання послуг. Послуги, які надавалися, відносяться до договору № 47-13 від 12.04.13. Також, відповідач доповненням до відзиву від 12.05.14 вказує на те, що рахунок є минулорічним, оскільки він датується 29.07.13, а виставлений 05.05.14. Таким чином, позивач не мав права його виставляти раніше, ніж фактично надались послуги. Даний факт підтверджує, що в діях позивача маються ознаки злочину, тому клопотанням від 12.05.14 просить суд зупинити провадження у справі та направити матеріали її прокурору або органу досудового розслідування.

Згідно зі ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку статті 85 ГПК України, у судовому засіданні 12.05.14 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Між Позивачем (виконавець) та Відповідачем (замовник) укладений договір на послуги механізмів № 11 від 24.07.13 (Договір).

Відповідно до умов Договору, замовник доручає виконавцеві, а виконавець бере на себе надання послуг дорожньо-будівельної техніки на період виконання замовником робіт у м. Дніпродзержинську у 2013р. Вартість 1 машино-години роботи договірна, згідно виставлених рахунків за відпрацьований час. (п.1.1).

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань (п. 6.1).

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору на надання послуг, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст.193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 193 ГК України, визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач виконав свої зобов'язання за договором, і надав Відповідачу послуги дорожньо-будівельної техніки на загальну суму 154 554,00 грн. Виконання зобов'язань за договором підтверджується актом приймання - передачі надання послуг від 31.07.13 (який підписаний представниками сторін без зауважень та скріплений печатками підприємств), податковою накладною №12 від 31.07.13 та рахунком - фактурою №45 від 29.07.13.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно п.п. 2.2, 4.1 Договору, замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи згідно з виставленими рахунками. Рахунок проводиться у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця впродовж 5 банківських днів від дати виставлення рахунку. За затримку сплати замовник сплачує пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від суми невиконаного зобов'язання за кожний день прострочення.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Чинне законодавство, що застосовується до приватних правовідносин, не містить визначення терміну "рахунок", сторони в договорі також не визначили, що слід розуміти під терміном " рахунок".

Як зазначив Пленум ВГСУ (див. ч. 3 п. 1.7 постанови пленуму ВГСУ № 14 від 17.12.13), статтею 530 ЦК України не визначена форма пред'явлення вимоги кредитором. Тому, останній може здійснити своє право як шляхом надіслання платіжної вимоги-доручення, так і шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою, надіслання йому рахунка (рахунка-фактури) тощо. При цьому якщо боржник (відповідач) заперечує одержання ним такої вимоги, кредитор (позивач) зобов'язаний подати господарському суду докази її надіслання боржникові. Останній, зі свого боку, не позбавлений права подати докази неодержання ним вимоги кредитора (наприклад, довідку підприємства зв'язку про ненадходження на адресу боржника відповідного рекомендованого поштового відправлення).

Таким чином, в контексті договору №11 від 24.07.13 та правовідносин, що склались між сторонами, під терміном "рахунок" слід розуміти вимогу про оплату, передбачену ст. 530 ЦК України.

Отже, сторонами, в договорі, строк виконання відповідачем зобов'язання по оплаті отриманих послуг визначений моментом пред'явлення вимоги, і підлягає виконанню протягом 5 банківських днів від дати пред'явлення вимоги (п.п. 2.2, 4.1 Договору).

Така вимога була оформлена позивачем у вигляді претензії за № 113 від 27.11.13 і пред'явлена відповідачу 27.11.13 (про що свідчить відмітка про отримання на екземплярі позивача). Представник відповідача в судовому засіданні підтвердив отримання такої претензії.

Відповідно, Відповідач зобов'язаний був виконати свої зобов'язання по оплаті вартості отриманих послуг не пізніше 04.12.13.

Тому, заперечення Відповідача про те, що не настав строк виконання зобов'язання, не грунтуються на чинному законодавстві України.

Таким чином, Відповідач порушив вимоги чинного законодавства України і договору, та не оплатив вартість отриманих послуг.

Станом на день винесення рішення, розмір заборгованості складає 154 554,00 грн.

Заперечення відповідача про помилковість підписання Акту № 47 приймання передачі наданих робіт (послуг) від 31.07.2013, не можуть бути взяті до уваги, оскільки таке твердження, за своєю суттю, є намаганням змінити зобов'язання в односторонньому порядку.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення суми основного боргу в розмірі 154 554,00 грн. є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

За загальним правилом, встановленим ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У зв'язку із цим, відповідно до п. 4.1 Договору та Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", Позивач (з урахуванням уточнень) пред'явив вимоги про стягнення з Відповідача пені в сумі 7 854,73 грн. за прострочку в період з 24.12.13 по 05.05.14. Позовні вимоги в цій частині, є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, у зв'язку із порушенням умов договору, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача 3 % річних від простроченої суми.

За таких обставин, позовні вимоги позивача про стягнення 3 % річних у розмірі 1689,51 грн., за період прострочки з 24.12.13 по 05.05.14, є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Клопотання відповідача про направлення матеріалів прокурору та зупинення провадження у справі задоволенню не підлягає за відсутністю достатніх правових підстав.

Згідно зі ст. 49 ГПК України, судовий збір слід покласти на Відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 193 Господарського Кодексу України, ст. ст. 11, 525, 526, 612, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "ПРОМРЕМСЕРВІС" (51911, м. Дніпродзержинськ, вул. Воробйова,11, кв.2, код 31045036) на користь Приватного підприємства "СЕГМЕНТ" (51914, м. Дніпродзержинськ, вул.Петровського,253-А, код 24422875) суму основного боргу у розмірі 154 554,00 грн., 7 854,73 грн. - пені, 1 689,51 грн. - 3 % річних та 3 281,96 грн. витрат по оплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повернути Приватному підприємству "СЕГМЕНТ" (51914, м. Дніпродзержинськ, вул.Петровського,253-А, код 24422875) із державного бюджету України зайво сплачений судовий збір у сумі 80,54 грн., перерахований на підставі платіжного доручення №46 від 21.02.14, оригінал якого міститься в матеріалах справи.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня підписання повного рішення.

Повне рішення складено 19.05.14.

Суддя М.О.Ніколенко