ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
13 травня 2014 року м. Київ К/800/22754/14
Суддя Вищого адміністративного суду України Головчук С.В., вирішуючи питання про прийняття касаційної скарги Виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2014 року у справі за позовом Національної металургійної академії України до Виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, про визнання протиправним та скасування рішення,
в с т а н о в и в :
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення про повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, використаних неправомірно (не за цільовим призначенням) та застосування фінансових санкцій від 17 жовтня 2013 року №037.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2014 року скасовано постанову суду першої інстанції та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позовних вимог. Визнано протиправним та скасовано рішення про повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, використаних неправомірно (не за цільовим призначенням) та застосування фінансових санкцій від 17 жовтня 2013 року №037 в частині повернення коштів неправомірно (не за цільовим призначенням) в розмірі 1925,36 грн та застосованих фінансових санкцій в розмірі 962,68 грн.
У касаційній скарзі Виконавча дирекція Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права.
Згідно із пунктом 5 частини 5 статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Із змісту оскаржуваного рішення апеляційного суду видно, що частково задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що Порядком №16 не визначено, що перерва між заїздами (до 2 днів) має бути з розрахунку саме календарних днів, а не робочих, і не передбачено виходу у вихідні дні у разі припадання цих двох санітарних днів на суботу та неділю для здійснення санітарної обробки приміщення, тому позивач здійснив оплату праці працівників санаторію-профілакторію за рахунок коштів Фонду у відповідності до чинного законодавства.
У касаційній скарзі відсутнє належне обґрунтування підстав для скасування чи зміни судових рішень.
Наведене є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
у х в а л и в :
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2014 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С.В. Головчук
The court decision No. 38719421, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine) was adopted on 13.05.2014. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find important information about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find useful information easily.
This decision relates to case No. 804/14206/13-а. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: