Court ruling № 38704372, 15.05.2014, Volyn Regional Court of Appeal

Справа № 161/6986/14-к Провадження №11-сс/773/155/14 Головуючий у 1 інстанції:Борнос А.В. Категорія:ч.2 ст. 149 КК України Доповідач: Філюк П. Т.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2014 року м. Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі:

головуючого -судді - Філюка П.Т.,

суддів - Матвієнко Н.В., Опейди В.О.,

з участю

секретаря - Лінік Т.В.,

прокурора Сінчука Б.В.,

захисника ОСОБА_1,

підозрюваної ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження № 11-сс/773/155/14 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 в інтересах підозрюваної ОСОБА_2 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 травня 2014 року про продовження строку тримання під вартою, -

ВСТАНОВИВ:

Даною ухвалою суду задоволено клопотання слідчого СУ УМВС України у Волинській області Щербатюка А.Я. та продовжено строк тримання під вартою до 60 днів в межах строку досудового розслідування щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 року, уродженки м.Чернігова, мешканки АДРЕСА_1 громадянки України, непрацюючої, не судимої, яка підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.149 КК України, яке відноситься до особливо тяжких, наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрювана, перебуваючи на волі, може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України і лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може забезпечити її належну процесуальну поведінку.

Захисник ОСОБА_1, у поданій апеляції просить скасувати ухвалу слідчого судді. Вважає, що рішення суду винесене з порушенням вимог закону, невмотивоване, оскільки не наведено, обґрунтування неможливості запобігання ризикам, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів. Посилається на те, що законні підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відсутні. Будь-яких ризиків, які б давали підстави вважати, що ОСОБА_2 може вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України немає.

Заслухавши суддю-доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, підозрюваної ОСОБА_2 та її захисника - адвоката ОСОБА_1, які підтримали апеляційну скаргу і просили постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_2 більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, прокурора та слідчого, які її заперечували, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Статтею 183 КПК України, визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність.

Згідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. З постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід - тримання під вартою має застосовуватись лише за крайньою необхідністю і, як останній захід, та не повинно застосовуватись з каральних міркувань.

При розгляді в суді першої інстанції клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_2. слідчий та прокурор довели обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.149 КК України, наявність достатніх підстав вважати, що, перебуваючи на волі, вона може вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України і що застосування до неї іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, не забезпечить виконання підозрюваним покладених на неї процесуальних обов'язків.

З огляду на вказане Колегія суддів приходить до висновку, що вирішуючи дане клопотання про продовження строку тримання під вартою слідчий суддя обґрунтовано та на законних підставах прийшов до висновку про його задоволення, оскільки ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, є умисним та корисливим, а також те, що остання може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, в силу того, що проживає на території іншої держави - Республіки Польща та перебуваючи на волі може незаконно впливати на інших учасників у цьому провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків слідчого судді та не дають підстав для скасування ухвали про продовження строку тримання під вартою від 08 травня 2014 року.

На підставі наведеного та керуючись ст. 404-405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляцію захисника ОСОБА_1, в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Луцького міськрайонного суду від 08 травня 2014 року.

щодо ОСОБА_2 - без зміни.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: