Decision № 3851779, 20.09.2007, Manevychi District Court of Volyn Oblast

Номер справи 2-373 Категорія справ 23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2007 року Маневицький районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Покидюка М.В.

при секретарі Боймиструк О.Ф.

з участю представника позивача Волоха В .Р.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Маневичі справу за позовом ВАТ „Укртелеком" в особі Центру електрозв'язку № 3 Волинської філії ВАТ „Укртелеком" до ОСОБА_1про стягнення заборгованості за послуги електрозв'язку в сумі 77,56 гривень.

ВСТАНОВИВ:

30 липня 2007 року ВАТ "Укртелеком" в особі Центру електрозв'язку № 3 Волинської філії ВАТ „Укртелеком" звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги електрозв'язку в сумі 77,56 гривень.

Свої вимоги обґрунтовувало тим, що 21 січня 2002 року ВАТ „Укртелеком" в особі Цеху електрозв'язку № 7 смт. Маневичі Центру електрозв'язку № 3 та ОСОБА_1, який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1, уклали договір про надання послуг електрозв'язку № 3156. Згідно умов договору, норм Закону України „Про телекомунікації", Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг підприємство зв'язку зобов'язане забезпечувати якісне і безперебійне надання послуг телефонного зв'язку, а споживач здійснювати своєчасну оплату отриманих телекомунікаційних послуг та належним чином виконувати інші умови договору. В порушення взятих на себе, згідно вказаного договору, зобов'язань ОСОБА_1 має заборгованість, яка за період з травня 2006 року по 29 грудня 2006 року, на день зняття телефону, становить 77,56 гривень. В добровільному порядку відповідач заборгованість не виплачує.

Покладаючись на зазначені обставини, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 77,56 гривень заборгованості за послуги електрозв'язку, а також судові витрати по справі.

Представник позивача Волох В.Р. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному об"ємі з підстав, викладених у поданій до суду позовній заяві, пояснив, що згідно договору відповідач зобов'язувався своєчасно проводити оплату за користування послугами електрозв'язку, однак своїх зобов'язань належним чином не виконував, що привело до виникнення заборгованості в сумі 77,56 гривень, яку в добровільному порядку, незважаючи на неодноразові нагадування, не погасив. Просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за послуги електрозв'язку у вказаному вище розмірі, а також судові витрати по справі, сплачені позивачем при поданні позову.

Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги визнав, не заперечує проти стягнення з нього заборгованості за послуги електрозв'язку та понесені позивачем витрати у зв'язку з поданням позову в суд.

2

Заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов підставний і підлягає до повного задоволення.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 5 ст. 33 Закону України „Про телекомунікації"" від 18.11.2003 року споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема: виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Згідно п. 32 постанови Кабінету Міністрів України № 720 від 9.08.2005 року „Про затвердження Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг" споживач зобов'язаний: виконувати умови договору, своєчасно оплачувати отримані телекомунікаційні послуги.

Поясненнями представника позивача, відповідача, дослідженим в судовому засіданні договором № 3156 про надання послуг електрозв'язку від 21 січня 2002 року доведено, що цього числа між сторонами було укладено договір, згідно умов якого позивач зобов'язувався забезпечувати безперебійне і якісне надання послуг телефонного зв'язку відповідачу, а останньому в силу цього зобов'язання - своєчасно вносити абонементну плату та плату за надані послуги. Проте, станом на 29 грудня 2006 року заборгованість відповідача перед позивачем за користування телефоном становить 77,56 гривень. Це підтверджується оглянутою в судовому засіданні оборотною відомістю розрахунків за послуги електрозв'язку.

Виходячи з наведеного, суд вважає доведеним, що відповідач ОСОБА_1 не виконав умов двосторонньої угоди, з його вини заподіяно шкоду позивачу, а тому з цих підстав позов підлягає до повного задоволення - на користь позивача підлягає стягненню з відповідача 77,56 гривень заборгованості за послуги електрозв'язку.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь ВАТ „Укртелеком" 51 грн. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 33 Закону України „Про телекомунікації" від 18.11.2003 року, п. 32 постанови Кабінету Міністрів України № 720 від 9.08.2005 року „Про затвердження Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг", суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1на користь ВАТ „Укртелеком" в особі Центру електрозв'язку № 3 Волинської філії ВАТ „Укртелеком" (р/р 26001107998 в КБ „Західінкомбанк", МФО 303484, ЗКПО 23251963) 77 (сімдесят сім) гривень 25 копійок заборгованості за послуги електрозв'язку.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ВАТ „Укртелеком" в особі Центру електрозв'язку № 3 Волинської філії ВАТ „Укртелеком" (р/р 26001107998 в КБ „Західінкомбанк", МФО 303484, ЗКПО 23251963) 51 (п'ятдесят одну) гривню судового збору та 30 (тридцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.