Court ruling № 38499921, 28.04.2014, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

28 квітня 2014 року м. Київ В/800/1789/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

суддів: Чалого С.Я., Гончар Л.Я., Конюшка К.В., Васильченко Н.В., Леонтович К.Г.,

перевіривши заяву Східної митниці Міндоходів про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 21січня 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юніоіл» до Східної митниці Міндоходів про скасування рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2013 року ТОВ « Юніоіл» звернулось до суду з адміністративним позовом до Східної митниці Міндоходів про визнання протиправними дій митниці та визнання нечинним і скасування рішення про визначення коду товару від 11.07.2013 року та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також зобов’язання митниці здійснити митне оформлення товару, отриманого товариством, за кодом УКТЗЕД, що вказаний у митній декларації від 11.07.2013 року №700140000/2013/013939.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2013 року, позов задоволено частково. Скасовано рішення про визначення коду товару від 11.07.2013 року № КТ-700000002-0893-2013. Скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 700000002/2013/00161. В іншій частині заявлених вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2013 року, рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове, яким позов задоволено повністю. Скасовано рішення про визначення коду товару від 11.07.2013 року № КТ-700000002-0893-2013. Скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 700000002/2013/00161. Зобов'язано Східну митницю Міністерства доходів і зборів України здійснити митне оформлення товару, отриманого ТОВ “Юніоіл” за контрактом від 17.02.2011 року №АК 11-01 за кодом УКТЗЕД, що вказаний у митній декларації від 11.07.2013 року №700140000/2013/013939.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 січня 2014 року касаційну скаргу Східної митниці Міндоходів залишено без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2013 року без змін.

У заяві про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 21 січня 2014 року, заявник ставить питання про її скасування, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції в спірній ухвалі та в ухвалах ВАСУ від 04 листопада 2008 року (К13172/07), від 01 листопада 2011 року ( К-16769/09), ухвалі від 26 квітня 2012 року (К/9991/15555/11), ухвалі ВАСУ від 23 серпня 2012 року (К/9991/33821/12) та у постановах ВАСУ від 29 листопада 2011 року (к-26119/10), від 04 жовтня 2011 року (К-14787/08), постанови від 02 лютого 2012 року (К-22192/10), від 12 січня 2012 року (К-23104,К-23536/10), постанови від 03 квітня 2012 року (К/9991/18677/11), постанови від 19 грудня 2013 року (К/800/23828/13), постанови ВАСУ від 17 березня 2010 року (К-1001/09), постанови від 15 травня 2013 року (к/9991/4428/12), одних і тих самих норм матеріального права, а саме: ст. ст.. 312, 313, 314, 340, 355 Митного Кодексу України.

Як вбачається із п. 4 Постанови Пленуму ВАСУ від 13 грудня 2010 року “Про судову практику застосування статей 235 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України” відповідно до ст. 237 КАС України заява про перегляд з указаних мотивів може бути подана за наявності таких складових: неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права; ухвалення різних за змістом судових рішень; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

Під неоднаковим застосуванням одних і тих самих норм матеріального права необхідно розуміти, зокрема:

різне тлумачення змісту і сутності правових норм, на підставі якого зроблено висновок про різний зміст суб'єктивних прав і обов'язків учасників відповідних правовідносин, у тому числі про наявність та обсяг прав і/або обов'язків осіб, які беруть участь у справі;

різне застосування правил конкуренції правових норм при вирішенні колізій між ними з урахуванням ієрархії цих правових норм, а також дії норм у часі, просторі та за колом осіб, тобто різне незастосування закону, який підлягав застосуванню;

різне визначення предмета регулювання правових норм, зокрема застосування різних правових норм для регулювання одних і тих самих відносин або поширення дії норми на певні правовідносини в одних випадках і незастосування цієї самої норми до аналогічних відносин в інших випадках, тобто різне застосування закону, який не підлягав застосуванню;

різне застосування правил аналогії права чи закону в подібних правовідносинах.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Ухвалення різних за змістом судових рішень має місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

Виходячи з вищевикладеного та враховуючи зміст спірної ухвали ВАСУ від 21 січня 2014 року та зміст рішень, в яких, на думку заявника має місце подібність правовідносин та неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права, колегія суддів приходить до висновку, що із доданих до заяви копій судових рішень Вищого адміністративного суду України не вбачається подібності правовідносин, а відтак і неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.

Враховуючи цю обставину, обговоривши доводи заяви та виходячи з мети судового перегляду, колегія суддів не знаходить підстав для допуску заяви Східної митниці Міндоходів до провадження.

Керуючись статтями 237, 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Відмовити в допуску до провадження заяви Східної митниці Міндоходів про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 21 січня 2014 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

С у д д і: