Decision № 384896, 22.01.2007, Commercial Court of Donetsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.01.07 р. Справа № 31/358пд

Суддя господарського суду Донецької області Ушенко Л.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції

до вiдповiдачів: 1.- Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробниче підприємство „ДонСет” м. Красноармійськ

2.- Приватного підприємства „Телсінт” м. Донецьк

про визнання недійсною усної угоди купівлі-продажу за податковою накладною №553 від 02.12.02р., укладеною між Товариством з обмеженою відповідальністю „Виробниче підприємство „ДонСет” м. Красноармійськ та Приватним підприємством „Телсінт” м. Донецьк на підставі ст..49 ГК України, та застосування передбачених цією статтею наслідків визнання угоди недійсною, та стягнення з Приватного підприємства „Телсінт” м. Донецьк 3 000 грн. на користь ТОВ „Виробниче підприємство „ДонСет” м. Красноармійськ, а з ТОВ „Виробниче підприємство „ДонСет” м. Красноармійськ на користь держави.

за участю

представників сторін:

від позивача: Луценко С.А. – довіреність

від відповідача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ: Красноармійська об’єднана державна податкова інспекція звернулась з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробниче підприємство „ДонСет” м. Красноармійськ та Приватного підприємства „Телсінт” м. Донецьк про визнання недійсним господарського зобов’язання за усною угодою купівлі-продажу за податковою накладною №553 від 02.12.02р. на підставі ст..207, 208 ГК України та стягнення на підставі ст..208 ГК України з ТОВ „Виробниче підприємство „ДонСет” м. Красноармійськ до Державного бюджету 10708 грн.

В обґрунтування позову позивач посилався на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 19.04.2001р., яким установчі документи ПП „Телсінт” м. Донецьк визнані недійсними з моменту реєстрації. На думку позивача, зазначені обставини свідчать про наявність умислу, суперечного інтересам держави в діяльності створеного підприємства.

22.01.07р. позивач уточнив позовні вимоги (заява вх.№02-41/2330) та просить визнати недійсною усну угоду купівлі-продажу за податковою накладною №553 від 02.12.02р. на суму 3 000 грн., укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю „Виробниче підприємство „ДонСет” м. Красноармійськ та Приватним підприємством „Телсінт” м. Донецьк на підставі ст..49 ГК України, та застосувати передбачені цією статтею наслідки визнання угоди недійсною, а саме стягнути з Приватного підприємства „Телсінт” м. Донецьк 3 000 грн. на користь ТОВ „Виробниче підприємство „ДонСет” м. Красноармійськ, а з ТОВ „Виробниче підприємство „ДонСет” м. Красноармійськ на користь держави все отримане по угоді.

Відповідачі – Товариство з обмеженою відповідальністю „Виробниче підприємство „ДонСет” м. Красноармійськ та Приватне підприємство „Телсінт” м. Донецьк в судове засідання не з’являлися, відзиви не надали, про день і час розгляду справи повідомлялися за своєю юридичною адресою, тому суд вважає можливим розглянути справу без участі відповідачів за наявними матеріалами справи відповідно до ст.. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

18.01.05р. Красноармійською ОДПІ була проведена комплексна планова документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ „Виробниче підприємство „ДонСет” м. Красноармійськ, на підставі якої був складений акт №24-23-3-20387952, яким встановлені правовідносини з ПП „Телсінт” м. Донецьк. Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 19.04.01р. визнані недійсними статутні документи ПП „Теслінт” на підставі якого, актом №404/19-214-10 від 05.09.03р. ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька анулювала свідоцтво про реєстрацію платника податку з ПДВ №07578295, виданого 25.09.00р. ПП „Телсінт”.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Виробниче підприємство „ДонСет” м. Красноармійськ та Приватним підприємством „Телсінт” м. Донецьк була укладена угода купівлі-продажу, за якою видана податкова накладна №553 від 02.12.02р., згідно якої ПП „Теслінт” поставило продукцію ТОВ „Виробниче підприємство „ДонСет” м. Красноармійськ на загальну суму 3 000 грн.

Доказів сплати покупцем – ТОВ „Виробниче підприємство „ДонСет” м. Красноармійськ вартості поставленої продукції на вимогу суду позивач не надав.

Господарський суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню.

ТОВ „Виробниче підприємство „ДонСет” м. Красноармійськ здійснює господарську діяльність і зареєстроване як СПД розпорядженням голови Красноармійської міської ради №489рг від 16.10.97р. та знаходиться на податковому обліку в Красноармійській ОДПІ.

ПП „Телсінт” зареєстроване як СПД рішенням Донецького міського голови від 20.09.00р., на податковому обліку в ДПІ у Калінінському районі м. Донецька не знаходиться, оскільки в зв’язку з визнанням статутних документів даного підприємства недійсними, з 24.10.03р. знято з податкового обліку (довідка ДПІ у Калінінському районі м. Донецька від 24.10.03р. №18972/9/19-213-4).

Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 19.04.2001р. визнано недійсними статутні документи ПП „Телсінт” з моменту їх реєстрації, тобто з 20.09.00р.

Дане рішення набрало чинності в установленому порядку.

Зазначеним рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька, встановлено, що засновником ПП „Телсінт” - є гр.. Минаєв О.О., який на прохання незнайомої особи виступив засновником і одночасно директором ПП „Телсінт” за винагороду. Минаєв О.О. ніякої участі в діяльності цього підприємства не приймав, ніяких документів від імені підприємства не підписував, не мав наміру здійснювати підприємницьку діяльність від імені ПП „Телсінт”.

Позивач вважає, що підприємство було створено на підставну особу з метою ухилення від оподаткування, оскільки особи які фактично діяли від імені підприємства мали намір отримувати доходи без сплати податків і спірна угода також була укладена з метою не сплачувати податки, що суперечить інтересам держави та суспільства, і є підставою для визнання її недійсною відповідно до ст.. 49 ЦК України (1963 р.).

За приписами ст..49 ЦК УРСР (1963 р.), який діяв в момент укладання спірної угоди, умовою визнання угоди недійсною були наявність у сторін або у однієї сторони умислу(мети) завідомо суперечною інтересам держави.

Господарський суд вважає, що при укладанні спірної угоди між відповідачами Приватне підприємство „Телсінт” м. Донецьк мало мету суперечну інтересам держави, оскільки, Мінаєв О.О., як керівник підприємства фактично не здійснював керівництво підприємством і не мав мети вести господарську діяльність, ніяких документів і договорів стосовно господарської діяльності не підписував, що встановлено рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 19.04.2001р., яке відповідно до ст..35 ГПК України є обов’язковим для господарського суду щодо фактів, які мають значення у даній господарській справі.

За таких обставин вимоги позивача про визнання недійсною усної угоди купівлі-продажу укладеного між відповідачами по постачанню продукції на суму 3 000 грн. з підстав, передбачених ст.. 49 ЦК УРСР (1963 р.) підлягають задоволенню. Стосовно застосування правових наслідків визнання недійсною даної угоди, то вимоги позивача задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст..49 ЦК УРСР (1963р.), який втратив чинність з 01.01.04р., якщо угода укладена з метою, суперечною інтересам держави і суспільства, при наявності умислу на укладання такої угоди в однієї із сторін все одержане нею за угодою повинно бути повернуто другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується в доход держави.

Цивільний кодекс України, який набрав чинність з 01.01.04р. серед правових наслідків учинення угоди (правочину), який порушує публічний порядок або моральні засади, не встановлює санкцій, аналогічних тим, які були встановлені ст.. 49 ЦК України і на момент розгляду спору стосовно застосування правових наслідків недійсної угоди, визнаної такою на підставі ст..49 ЦК України відсутні підстави для поширення дії цієї норми в частині застосування передбачених нею наслідків, оскільки ЦК України не передбачає зворотної дії в часі.

Тому вимоги позивача щодо застосування правових наслідків недійсності угоди саме на підставі ст.. 49ЦК УРСР (1963р.) задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.. 49 ЦК України (1963 р.), ст.. 2, 12, 33, 35, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд ,

ВИРІШИВ:

Позов Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробниче підприємство „ДонСет” м. Красноармійськ та Приватного підприємства „Телсінт” м. Донецьк про визнання недійсною угоди купівлі-продажу за податковою накладною №553 від 02.12.02р., укладеною між Товариством з обмеженою відповідальністю „Виробниче підприємство „ДонСет” м. Красноармійськ та Приватним підприємством „Телсінт” м. Донецьк на підставі ст..49 ГК України, та застосування передбачених цією статтею наслідків визнання угоди недійсною, а саме стягнення з Приватного підприємства „Телсінт” м. Донецьк 3 000 грн. на користь ТОВ „Виробниче підприємство „ДонСет” м. Красноармійськ, а з ТОВ „Виробниче підприємство „Донсет” м. Красноармійськ 3 000 грн. на користь держави задовольнити частково.

Визнати недійсною угоду купівлі-продажу за податковою накладною №553 від 02.12.02р., укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю „Виробниче підприємство „ДонСет” м. Красноармійськ та Приватним підприємством „Телсінт” м. Донецьк на поставку продукції на суму 3 000 грн. з підстав, передбачених ст. 49 ЦК України (1963р.).

В іншій частині позову у задоволені відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду Донецької області протягом 10 днів з дня прийняття рішення.

Суддя Ушенко Л.В.