Справа № 2-897/2009
У Х В А Л А
12 червня 2009 року м. Лозова
Суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області Помазан В.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 в особі начальника ОСОБА_2 ОСОБА_3 про повернення судового збору та витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 в особі начальника ОСОБА_2 ОСОБА_3 звернулося до суду з заявою про повернення судового збору та витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, в якій зазначає, що 08 квітня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості з ОСОБА_4 за кредитним договором № 014/1700/77/88622 від 22 червня 2007 року у розмірі 5514,16 грн..
При цьому згідно з платіжним дорученням № 2330 від 31.03.2009р. та № 2334 від 31.03.2009р. було сплачено судовий збір в сумі 55,14 грн. за подання позовної заяви до Лозівського міськрайонного суду Харківської області та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. за цим же позовом.
17 квітня 2009 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області винесена ухвала про повернення позовної заяви та роз’яснено, що для вирішення спору потрібно звернутися до суду за місцем проживання відповідача.
У зв’язку з чим, Лозівське відділення ОСОБА_1 просить повернути сплачену суму судового збору у розмірі 55,14 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн.
У відповідності до п. 2 ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 83 ЦПК України сплачена сума судового збору та сплачена сума коштів на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи повертається за ухвалою суду у разі повернення заяви.
Згідно зі ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», пп. 16, 17 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993р. № 15, державне мито повертається фінансовим органом того району чи міста, до бюджету якого воно надійшло, на підставі поданої платником заяви на протязі одного року з дня зарахування суми в бюджет.
У відповідності до п. 13 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258, повернення коштів, внесених до оплати витрат, здійснюється у випадках та у розмірі, передбаченому частинами 2 і 3 ст. 83 ЦПК України та іншими законами шляхом перерахування на рахунок платника, відкритий в установі банку, грошового переказу через іншу фінансову установу або відділення поштового зв’язку в тримісячний строк після звернення особи.
Керуючись ст.ст. 83, 209-210 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Зобов’язати фінансовий орган Лозівського району Харківської області повернути ХОД ОСОБА_1 на р/р 3622764 у ХОД ОСОБА_1 , МФО 350589, код ЄДРПОУ 23321095, сплачений ним за платіжним дорученням № 2330 від 31.03.2009р. судовий збір у розмірі 55,14 грн. та на р/р 361937 у ХОД ОСОБА_1 , МФО 350589, код ЄДРПОУ 23321095, сплачені ним за платіжним дорученням № 2334 від 31.03.2009р. витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн..
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харкiвської областi шляхом подачі в 5-денний строк з дня винесення ухвали заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 10 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України./span>
Суддя:
The court decision No. 3847746, Lozova City and District Court of Kharkiv Oblast was adopted on 12.06.2009. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find important data conveniently.
This decision relates to case No. 2-897/09. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: