Court ruling № 38469347, 15.04.2014, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" квітня 2014 р. м. Київ К/9991/36658/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - судді суддівТракало В.В., Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 березня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві про скасування постанови,

в с т а н о в и л а :

У березні 2012 року позивачка звернулась до суду із вказаним позовом до відповідача. Просила скасувати постанову головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві Білець Т.М. від 22 лютого 2012 року про відкриття виконавчого провадження №31306981 з примусового виконання виконавчого листа №25/769А, виданого Господарським судом м. Києва від 11 квітня 2008 року про стягнення 161 772 грн. 77 коп. та постанову цього ж головного державного виконавця від 22 лютого 2012 року про відкриття виконавчого провадження №31306893 з примусового виконання виконавчого листа №25/769А, виданого Господарським судом м. Києва 11 квітня 2008 року про стягнення з неї боргу в сумі 231 475 грн. 64 коп., а також зобов'язати відповідача винести постанову про відмову у прийнятті до провадження виконавчого листа №25/769А, виданого Господарським судом м. Києва 11 квітня 2008 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 березня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2012 року, відмовлено у відкритті провадження.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що постановами головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві Білець Т.М. від 22 лютого 2012 року відкрито виконавче провадження №31306981 з виконання виконавчого листа №25/769-А, виданого Господарським судом м. Києва від 11 квітня 2008 року про стягнення з позивачки 161 772 грн. 77 коп. боргу та виконавче провадження №31306893 з примусового виконання виконавчого листа №25/769А, виданого Господарським судом м. Києва 11 квітня 2008 року про стягнення з позивача боргу в сумі 231 475 грн. 64 коп.

Закон України «Про виконавче провадження», є спеціальним Законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, а також порядок оскарження рішень, дій та бездіяльності державного виконавця.

Частиною четвертою статті 82 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

У розумінні статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. При цьому судам слід ураховувати, що до сторін, які можуть оскаржити рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, належать також їх представники за законом чи договором.

Таким чином, до юрисдикції адміністративних судів належать усі справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень на підставі виконавчих документів, виданих судами всіх юрисдикцій, за винятком тих, які видано загальними та господарськими судами у разі звернення до суду сторін відповідного виконавчого провадження чи їхніх представників.

За правилами статті 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Разом з тим, предметна підсудність визначена статтею 18 КАС України, зокрема частиною 2 вказаної статті (в редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції) передбачено, що окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_4 є боржником у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа №25/769-А виданого 11 квітня 2008 року Господарським судом м. Києва. Тобто, позивачка є стороною виконавчого провадження у розумінні ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження». У зв'язку з цим має право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві в порядку, встановленому ч. 4 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» до суду, який видав виконавчий документ.

За змістом ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором до господарського суду, який видав виконавчий документ.

За таких обставин суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку щодо неналежності цього спору до юрисдикції адміністративного суду та відмовив у відкритті провадження у цій справі.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів, викладених у судових рішеннях.

Відповідно до вимог частини 1 статті 220 КАС України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За правилами статті 224 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Тому колегія суддів, перевіривши у межах доводів касаційної скарги правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 березня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає.

Головуючий: Судді:В.В. Тракало Я.Л. Іваненко М.І. Мойсюк