ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
24.04.2014 р. Справа№ 914/4346/13
За заявою: Публічного акціонерного товариства "Львівське спеціалізоване будівельно -монтажне управління № 1"
про розстрочку виконання рішення суду в порядку ст. 121 ГПК України
у справі:
за позовом: Приватного підприємства "Гарантспецбуд", м. Львів;
до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Львівське спеціалізоване будівельно -монтажне управління № 1", м. Львів;
третя особи, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Віктор КО", м. Львів
про стягнення заборгованості у розмірі 541 694, 52 грн.
Суддя Коссак С.М.
при секретарі Довгополов А.О.
Від заявника: Булик І.І. - представник за довіреністю № 49/07 від 24.04.2014р.;
Від позивача: не з`явився.
Судом встановлено: 03.02.2014 р. господарським судом Львівської області у справі № 914/4346/13 за позовом ПП "Гарантспецбуд" до ПАТ "Львівське спеціалізоване будівельно -монтажне управління № 1" за участю третьої особи, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача ТзОВ "Віктор КО" про стягнення заборгованості у розмірі 541 694, 52 грн., прийнято рішення яким позовні вимоги задоволено повністю та стягнуто з ПАТ "Львівське спеціалізоване будівельно -монтажне управління № 1" на користь ПП "Гарантспецбуд" 541 694,52 грн. - основного боргу та 10 833,89 грн. - витрат по оплаті судового збору.
02.04.2014р. господарським судом Львівської області у справі № 914/4346/13 видано наказ про примусове виконання судового рішення господарського суду Львівської області від 03.02.2014р.
15.04.2014р. ПАТ "Львівське спеціалізоване будівельно - монтажне управління № 1" звернулося до суду із заявою про розстрочку виконання рішення у справі № 914/4346/13.
Ухвалою господарського суду від 17.04.2014р. прийнято заяву про розстрочку виконання рішення у справі № 914/4346/13 до розгляду та призначено розгляд на 24.04.2014р.
В судовому засіданні 24.04.2014р. заявник підтримує заяву про розстрочку виконання рішення. Свої вимоги обґрунтовує тим, що діяльність підприємства на протязі 4 місяців зупинена через відсутність замовлень на виконання будівельних робіт та неплатоспроможністю взагалі. Крім того зазначає, що із ним не в повному обсязі розрахувалось Управління капітального будівництва Львівської міської ради.
Позивач явки повноважного представника не забезпечив, про причини неявки не повідомив.
Відповідно до статті 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, і у виняткових випадках, залежно від обставин справи може розстрочити виконання рішення.
Відповідно до п.7.2. постанови пленуму Вищого господарського суду № 9 від 17.10.2012р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відповідно до п.7.8 цієї ж постанови в інших випадках, тобто коли заяву про відстрочку рішення суду подано після прийняття постанови апеляційної інстанції, питання про відстрочку виконання цієї постанови вирішує господарський суд першої інстанції.
З урахуванням цього положення, подану відповідачем у справі заяву про розстрочку (прохальна чистина заяви) після розгляду справи в суді апеляційної інстанції, розглядає господарський суду Львівської області.
З аналізу статті 121 ГПК України слідує, що для задоволення заяви про розстрочку рішення суду необхідною є наявність: обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим і винятковий випадок, який залежить від обставин справи. Причім наголошується що це право, а не обов»язок суду.
Судова практика націлює на те, що при вирішенні цього питання суд повинен врахувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Щодо наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим і винятковий випадок, який залежить від обставин справи судом не виявлено і не встановлено, а заявником - відповідачем у справі не названо і не доведено.
Крім цього, на виконання вимоги ухвали суду від 17.04.2014 року у справі №914/4346/13 заявником, не надано суду постанову про відкриття провадження у справі. У судовому засіданні ним повідомлено, що інформацією про наявність виконавчого провадження він не володіє.
Щодо матеріальних інтересів сторін у справі, то суд зазначає наступне.
Рішенням господарського суду Львівської області від 03.02.2014 року, залишеним в силі постановою від 26 березня 2014 року стягнуто з відповідача 541 694, 52 грн. основного боргу та 10 833, 89 грн. витрат по сплаті судового збору.
Про наявність боргу перед позивачем, відповідач (боржник) знав, ще з 10 січня 2011 року, коли ним було підписано Договір №1 про відступлення права вимоги. Однак не вживав будь-яких дій щодо погашення цього боргу чи її частини і після розгляду справи в суді апеляційної інстанції, набрання рішенням господарського суду Львівської області законної сили 26 березня 2014 року. Це також вказує і на ступінь вини відповідача у виникненні спору.
Надане заявником (відповідачем, боржником) супровідним листом (вх..№18002/14 від 14.04.14р. ) платіжні доручення свідчать не про його важкий фінансовий стан, а про те, що ним здійснено перерахунок грошових коштів для виплати заробітної плати.
Посилання у заяві на Закон України «Про виконавче провадження» і можливе, у випадку виконавчого провадження, накладення арешту на рахунок боржника, не має підґрунтя, оскільки належних та допустимих доказів відкриття виконавчого провадження, вчинення дій у виконавчому провадженні заявником суду не надано.
Також заявник не надав доказів, які б стверджували виконання ним свого зобов»язання щодо погашення заборгованості частинами починаючи з травня 2014 року. Натомість у заяві зазначається, що «починаючи з травня місяця ПАТ «Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1 розраховує на те, що нам буде повернена остання частина коштів від Управління капітального будівництва Львівської міської ради в сумі 4 049 023,28грн.».
За таких обставин, суд доходить висновку про відмову у задоволенні заяви про розстрочку виконання судового рішення.
Керуючись ст.ст.86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
В задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення відмовити.
Суддя Коссак С.М.
The court decision No. 38413320, Commercial Court of Lviv Oblast was adopted on 24.04.2014. The procedural form is Economic, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential information about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find useful information quickly.
This decision relates to case No. 914/4346/13. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: