ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2014 року Житомир справа № 806/1403/14
категорія 10.1
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Сичова О.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 1267,77 грн.,
встановив:
Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області звернулось до суду з позовом, у якому просило стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість із відшкодування фінансових санкцій та пені за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1267,77 грн., яка нарахована рішеннями позивача від 16 грудня 2009 року №№ 2358, 2359.
Представник позивача в судове засідання не прибув. Надав до суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Відповідач в судове засідання не прибув. Про час, дату та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином.
Оскільки немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, але прибули не всі сторони, які беруть участь у справі, суд відповідно до ч.6 ст.128 КАС України розглядає дану справу у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Спірні правовідносини регулюються Законом України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон України №1058-IV) у редакції чинній на момент виникнення правовідносин.
Відповідно до положень статей 14, 15 Закону України №1058-IV Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є платником страхових внесків.
Згідно з пунктом 6 частини 2 статті 17 Закону України №1058-IV, страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески
Абзацом 1 частини 6 статті 20 Закону України №1058-IV встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Частиною 10 статті 20 Закону України №1058-IV передбачено, що якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Згідно з частиною 12 статті 20 Закону України №1058-IV, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Таким чином відповідач був зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати страхові внески.
Відповідно до частини 1 статті 106 Закону України №1058-IV, у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Згідно з частиною 2 статті 106 Закону України №1058-IV, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідно до частини 13 статті 106 Закону України №1058-IV про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій. Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.
Частиною 15 ст.106 Закону України №1058-IV встановлено, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
Позивачем були прийняті рішення відносно Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків від 16.12.2009 року №2358, №2359 на загальну суму 1267,77 грн.
Оскільки відповідач доказів оскарження рішень від 16.12.2009 року №2358, №2359 та докази погашення боргу суду не надав, то заборгованість у загальній сумі 1267,77 грн. вважається узгодженою, а позов підлягає задоволенню.
Керуючись статями 71, 86, 94, 128, 159-163, 167 КАС України,
постановив:
Позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області заборгованість зі сплати фінансових санкцій та пені в загальні сумі 1267,77 грн.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.П. Сичова
Повний текст постанови виготовлено: 15 квітня 2014 р.
The court decision No. 38338055, Zhytomyr District Administrative Court was adopted on 15.04.2014. The procedural form is Administrative, and the decision form is . On this page, you will find essential information about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find key information conveniently.
This decision relates to case No. 806/1403/14. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: