Court ruling № 38332138, 14.04.2014, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

14 квітня 2014 року м. Київ К/800/15894/14

Суддя Вищого адміністративного суду України Бухтіярова І.О.,

перевіривши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області

на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 07.10.2013 р.

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2014 р.

у справі № 821/3891/13-а

за позовом Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області

до публічного акціонерного товариства «Херсонська міська друкарня»

про нарахування та сплату податкових зобов’язань у результаті застосування звичайних цін,–

В С Т А Н О В И В :

Державна податкова інспекція у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області звернулась до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Херсонська міська друкарня», у якому просила здійснити нарахування та зобов’язати відповідача сплатити податкові зобов’язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт,послуг) у розмірі 68 244,25 грн. у результаті застосування звичайних цін.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 07.10.2013 р. залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2014 р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Державна податкова інспекція у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Однак у зв’язку із тим, що касаційна скарга не відповідала вимогам п. 5 ч. 2 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України скарга була залишена без руху із встановленням строку до 28.04.2014 р. для виправлення зазначених недоліків, про що було постановлено ухвалу від 26.03.2014 р.

Відповідно, на виконання зазначеної ухвали скаржник виправив вказані недоліки, в межах встановленого строку.

Крім того, скаржник звернувся до суду касаційної інстанції із клопотанням про поновлення порушеного строку на касаційне оскарження.

Суддя-доповідач, розглянувши дане клопотання дійшов висновку, що наведені скаржником обставини свідчать про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження.

При цьому, перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам ст.ст. 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач приходить до висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.

Так, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до положень п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті – пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, ця касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

З урахуванням викладеного, суддя-доповідач приходить до висновку, що провадження по вказаній касаційній скарзі не підлягає відкриттю.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 210 – 212, п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. Визнати поважними підстави пропуску строку на касаційне оскарження постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 07.10.2013 р. та ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2014 р. у справі № 821/3891/13-а.

2. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області відмовити.

3. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження, разом із доданими до касаційної скарги матеріалами, направити скаржнику, а касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області залишити у суді касаційної інстанції.

4. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.О. Бухтіярова