№ 3832422, 31.03.2009, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15:20

31.03.2009 р.                                                                                 № 16/10

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кишинського М.І. при секретарі судового засідання Ярошевській Я.В. у відкритому судовому засіданні вирішив адміністративну справу

за позовомВідкритого акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний банк (ВАТ «ВіЕйБі Банк»)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків

провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень На підставі ч.3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 31.03.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до відповідача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.07.08 № 0000334310/0 та від 18.12.08 № 0000654310/2. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем не порушувались вимоги Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а тому відсутні підстави для визначення позивачу зобов’язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Представник відповідача позов не визнав. Своє обґрунтування виклав в запереченні на позовну заяву та просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

За результатами розгляду матеріалів справи, пояснень сторін, Окружний адміністративний суд міста Києва –встановив:

          Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків 07.07.08 р. було здійснено невиїзну планову перевірку фінансово-господарської діяльності Відкритого акціонерного товариства Всеукраїнського акціонерного банку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 р. по 31.12.2007 р.

          За результатами перевірки складено Акт № 388/43-110/19017842 від 07.07.08 р.

          Перевіркою встановлено порушення Банком п.4.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податкового зобов’язання по податку на прибуток у сумі 1570122,23 грн., внаслідок не включення до складу валового доходу позитивної різниці між номіналом та продажною вартістю, яка склалась під час первинного розміщення облігацій власної емісії у 2005-2007 роках та встановлено порушення п.7.6, 7.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до завищення збитку від операцій з облігаціями в окремому податковому обліку операцій з цінними паперами за 2007 рік у сумі 10 663418,20 грн.

          На підставі Акту перевірки № 388/43-110/19017842 від 07.07.08 р. Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків було прийнято податкове повідомлення –рішення від 17.07.08 № 0000334310/0, яким позивачу визначено податкове зобов’язання в сумі 3138762,34 грн. у т.ч. 1570122,23 грн. –за основним платежем та 1568640,11 грн. –штрафних (фінансових) санкцій.

          Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків.

          Рішенням інспекції від 22.09.08 р. № 10563/10/25-020 податкове повідомлення –рішення від 17.07.08 № 0000334310/0 залишене без змін.

          Позивач 03.10.08 оскаржив податкове –повідомлення рішення від 17.07.08 № 0000334310/0 до Державної податкової адміністрації у м. Києві.

          Рішенням Державної податкової адміністрації у м. Києві від 08.12.08 № 6009/10/25-114 було скасоване податкове повідомлення –рішення СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 17.07.08 № 0000334310/0 в частині донарахування податку на прибуток у сумі 1328598,25 грн. та у відповідному розмірі застосування фінансових санкцій та рішення СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 22.09.08 № 10563/10/25-020 про результати розгляду первинної скарги у відповідній частині, а в іншій частині залишено без змін.

          З урахуванням рішення ДПА у м. Києві від 08.12.08 № 6009/10/25-114 СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків винесла 18.12.08 р. податкове повідомлення –рішення № 000654310/2, за яким розмір боргу за основним платежем з податку на прибуток підприємства зменшено до суми 241523,98 грн., штрафні санкції –до суми 113475,18 грн.

          Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступних висновків.

          Механізм визначення доходів (збитків) від операцій з цінними паперами визначає пп. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

          Так, п.п. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону передбачено, що платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

          Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від’ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному ст. 6 цього Закону.

          Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від’ємного фінансового результаті від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж виду, минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

          Згідно п п.7.6.2 п.7.6 ст. 7 цього Закону норми цього пункту поширюються на платників податку –торгівців цінними паперами та деривативами, а також на будь-яких інших платників податку, які здійснюють операції з торгівлі цінними паперами чи деривативами.

          Торгівля цінними паперами, відповідно до ч.1 абз. 1 ст. 4 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», - здійснення цивільно-правових угод з цінними паперами, які передбачають оплату цінних паперів проти їх поставки новому власнику на підставі договорів доручення чи комісії за рахунок своїх клієнтів (брокерська діяльність) або від свого імені та за свій рахунок з метою перепродажу третім особам (дилерська діяльність), крім випадків, передбачених законодавством.

          Матеріали справи містять перелік договорів купівлі цінних паперів, які здійснювались банком з метою перепродажу третім особам за цінами, що складались на дату продажу.

          Відповідно до п.3 ст. 165 Цивільного кодексу України операції купівлі-продажу цінних паперів здійснюють їх емітенти, власники, а також торговці цінними паперами –посередники у сфері випуску та обігу цінних паперів.

          Враховуючи наведене, позивач має право здійснювати торгівлю як на первинному ринку (емісію) так і на вторинному.

          Відповідно до ч.1 ст. 10 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу»облігація –цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов’язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений в ньому строк з виплатою фіксованого процента )якщо інше не передбачено умовами випуску). Облігації усіх видів розповсюджуються серед підприємств і громадян на добровільних засадах.

          Відповідно до п.1.10 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»проценти –доход, який сплачується (нараховується) позивальником на користь кредитора у вигляді плати за використання залучених на визначений строк коштів або майна. До процентів включаються:- платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих в кредит; - платіж за використання коштів, залучених у депозит; платіж за придбання товарів у розстрочку. Проценти нараховуються у вигляді відсотків на основну суму заборгованості або фіксованих сум. У разі коли залучення коштів здійснюється шляхом продажу облігацій, казначейських зобов’язань або ощадних (депозитних) сертифікатів, емітованих позичальником, сума процентів визначається шляхом нарахування відсотків на номінал такого цінного паперу, виплати фіксованої премії чи виграшу або шляхом визначення різниці між ціною розміщення та ціною погашення такого цінного паперу (сума дисконту).

          Платежі за іншими цивільно-правовими договорами, незалежно від того чи встановлені вони в абсолютних (фіксованих) цінах або у відсотках до суми договору або до іншої вартісної бази, не є процентами в розумінні цього Закону.

          Таким чином будь-який дохід отриманий в результаті подальшого продажу облігацій не є процентним доходом, а являється торговим результатом від продажу облігацій банком.

          Суд приходить до висновку, що відображення банком операцій з торгівлі цінними паперами проводилось відповідно до чинного законодавства, а тому податкові повідомлення – рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони у відповідності з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб’єкт владних повноважень, не виконав покладеного на нього обов’язку щодо доказування правомірності прийнятого ним оскаржуваного рішення.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

                              Позов задовольнити.

Визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення –рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві: від 17.07.08 р. № 0000334310/0 в частині нарахування 277611,44 грн. податку на прибуток , з них 188872,18 грн. основного платежу та 88738,26 грн. штрафних санкцій та від 18.12.08 № 0000654310/2 в частині нарахування 277611,44 грн. податку на прибуток , з них 188872,18 грн. основного платежу та 88738,26 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Кишинський М.І.

Дата складання та підписання постанови в повному обсязі –06.04.2009р.