Decision № 38253166, 15.04.2014, Commercial Court of Dnipropetrovsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.04.14р. Справа № 904/1394/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТАЛ УКРАЇНА", м. Дніпропетровськ

до Приватного багатопрофільного підприємства "ВІРАЖ", м. Дніпропетровськ

про стягнення 22 233,72 грн. за поставлений товар

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Бондик Є.В.

Представники:

Від позивача: Малюкін К.В., генеральний директор, наказ № 01/К від 22.01.2007 р., паспорт серії АЕ № 465375, виданий Кіровським РВДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 10.12.1996 р.

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СІТАЛ УКРАЇНА" звернулось до господарського суду з позовом в якому просить суд стягнути з Приватного багатопрофільного підприємства "ВІРАЖ" суму боргу у розмірі 22 233,72 грн. за поставлений товар.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань щодо розрахунку за поставлений товар.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві, в повному обсязі.

Відповідач до судового засідання не з'явився, відзив на позов та документи, витребувані судом не надав. Про дату, час та місце судового засідання повідомлений телефонограмою (а.с. 29), яку прийняв ОСОБА_2

В судовому засіданні 24,03,2014р. розгляд справи відкладався до 15.04.2014р.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не подавалось.

У судовому засіданні 15.04.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

30.03.2011р. Товариством з обмеженою відповідальністю «СІТАЛ Україна» (далі - Позивач), на підставі видаткової накладної № S-00000539 від 30.03.2011р. ( а.с. 16), було відвантажено Приватному багатопрофільному підприємству «ВІРАЖ» (далі - Відповідач) товар на загальну суму 22 233,72 грн., отримання товару по вказаній видатковій накладній підтверджується підписом повноважного представника без заперечень (за довіреністю № 278687 від 30.03.2011р. (а.с. 17-18)) та відтиском печатки підприємства відповідача.

Відповідач за поставлений товар не розрахувався.

Враховуючи неоплату Відповідачем отриманого товару, Позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права та просить сягнути з Відповідача 22 233,72 грн. заборгованості за поставлений товар.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд прийшов до висновку про задоволення спору на підставі наступного.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, що склалися між сторонами, є правовідносинами поставки, які регулюються нормами законодавства про поставку товару в тому числі параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 1 ст. 181 ГК України Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (ч.1 ст. 207 ЦК України).

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1 ст. 692 ЦК України, Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 1 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 29.04.2013р. № 01-06/767/2013 "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" встановлено, що строк виконання грошового зобов'язання, що випливає з правовідносин купівлі-продажу та поставки, встановлений спеціальною нормою статті 692 ЦК України, та не може ставитися в залежність від звернення кредитора до боржника з вимогою в порядку частини другої статті 530 ЦК України.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору поставки, згідно якого та в силу ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Заборгованість Відповідача перед Позивачем, у сумі 22 233,72 грн., також підтверджується актом звірки від 01.01.2013р. (а.с. 19), який підписаний повноважними представниками сторін без заперечень та скріплений печатками підприємств сторін.

Позивачем на адресу Відповідача направлено вимогу про сплату заборгованості за отриманий товар № 207 від 21.01.2014р. (а.с. 20). Направлення даної вимоги підтверджується копіями фіскальних чеків №9623 та №9624 від 22.01.2014р. (а.с.21,22).

Відповіді на вимогу Відповідач не надав, суму боргу не оплатив.

Враховуючи викладене, станом на дату розгляду справи заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 22 233,72 грн., Відповідачем належними доказами не спростована, підтверджена матеріалами справи та підлягає до стягнення.

В порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі у вигляді судового збору у сумі 1 827,00 грн. слід покласти на Відповідача.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 87, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Приватного багатопрофільного підприємства «ВІРАЖ» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Гопнер, 3-А, код ЄДРПОУ 24423610) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТАЛ Україна» (49006, м. Дніпропетровськ, вул. Чкалова, 44, оф. 601, код ЄДРПОУ 34883645) суму боргу - 22 233,72 грн. (двадцять дві тисячі двісті тридцять три грн. 72 коп.); витрат по сплаті судового збору - 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.), про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.Г. Назаренко

Дата підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 16.04.2014р.